На своїй сторінці «Членство» https://ecta.org/en/membership/0/0/1N2D26LS89J1H85GL5DLFTS6IEHP275A ECTA запропонувала своїм членам заповнити self-declaration відповідно до статті 1p Рішення 2014/512/CFSP та статті 5t Регламенту (ЄС) No 833/2014, щоб підтвердити, чи підпадаєте особа під сферу дії наступного:

• юридичну особу, суб’єкт або орган, створений у Росії, який перебуває під публічним контролем або має понад 50 % публічної власності;
• юридичну особу, суб’єкт або орган, створений поза межами Європейського Союзу, чиї майнові права безпосередньо або опосередковано належать понад 50 % або уряду Росії, або юридичній особі, суб’єкту чи органу, створеному в Росії, який перебуває під публічним контролем або має понад 50 % публічної власності; або
• фізичну або юридичну особу, суб’єкт або орган, що діє від імені або за вказівкою: (i) уряду Росії; (ii) юридична особа, організація або орган, створений у Росії, який перебуває під публічним контролем або має понад 50 % публічної власності; або (iii) юридична особа, організація або орган, створений поза межами Європейського Союзу, чиї майнові права безпосередньо або опосередковано належать понад 50 % уряду Росії або юридичній особі, організації чи органу, створеній у Росії, яка перебуває під публічним контролем або має понад 50 % публічної власності.

Таким чином ECTA дотримується 14-го пакету санкцій проти росії, який забороняє певним європейським суб’єктам приймати фінансування російського походження.

ECTA, заснована у 1980 році, має 40 років досвіду у просуванні знань і професіоналізму своїх членів. Довгий час відома як «European Communities Trade Mark Association», ECTA була основною неурядовою професійною асоціацією, що брала участь у впровадженні системи торговельних знаків Європейського Союзу у 1996 році, і залишалася активно залученою до вдосконалення та вдосконалення цієї надзвичайно успішної унітарної системи торговельних марок. Це було корисно для членів ETA, багато з яких активно займалися просуванням, позитивним впливом і впровадженням важливих змін у сферах інтелектуальної власності в Європі.

ECTA забезпечує ідеальний майданчик для обміну знаннями та обміну знаннями, а також є акредитованою професійною асоціацією у багатьох країнах для адвокатів з питань інтелектуальної власності. ECTA об’єднує юристів із приватних практик або індустрії, суддів, науковців та інших фахівців, пов’язаних із інтелектуальною власністю, які прагнуть зберегти та розширити свої знання у сфері інтелектуальної власності. ECTA регулярно публікує позиційні документи. Добре структурований і інформативний сайт внутрішньої мережі лише для учасників дозволяє легко знайти необхідну інформацію.

ECTA відображає спільну думку європейської спільноти права інтелектуальної власності. Вона утримується від позицій з питань, де серед її членів немає спільної точки зору, і вона не є лобістською організацією.

Дізнайтеся, як медіація пропонує гнучкий, неконкурентний спосіб досягнення вигідних рішень за посиланням https://www.euipo.europa.eu/en/news/mediation-services-extended-to-all-eutm-and-registered-eud-disputes

]]> http://pakharenko.ua/mediaciya-teper-dostupna-dlya-vsix-sporiv-shhodo-torgovelnix-marok-ta-promislovix-zrazkiv-yes/feed/ 0 http://pakharenko.ua/zlochini-proti-intelektualno%d1%97-vlasnosti-otrimali-prioritet-u-ramkax-novogo-ciklu-empact-2026-2029/ http://pakharenko.ua/zlochini-proti-intelektualno%d1%97-vlasnosti-otrimali-prioritet-u-ramkax-novogo-ciklu-empact-2026-2029/#comments Tue, 01 Jul 2025 09:36:38 +0000 http://pakharenko.ua/?p=11277 Рада ЄС оприлюднила перелік пріоритетів майбутнього циклу 2026-2029 років у рамках Європейської багатопрофільної платформи проти кримінальних загроз (EMPACT), метою якої є виявлення, визначення пріоритетів та усунення найбільш значних кримінальних загроз внутрішній безпеці ЄС. Нові пріоритети включають «Злочини проти інтелектуальної власності (ІВ), включаючи підробку товарів та валют» як підпріоритет у рамках пріоритету «Економічні та фінансові злочини». Це означає, що ЄС визначає злочини проти інтелектуальної власності як значну загрозу внутрішній безпеці ЄС та зосередить свої зусилля та ресурси на боротьбі з ними.

ЄС створив Європейську багатопрофільну платформу проти кримінальних загроз (EMPACT) у 2010 році. Зараз це постійний інструмент із чотирирічним політичним циклом. У кожному циклі визначаються загрози та пріоритети, розробляються стратегії щодо їх подолання, вживаються заходи та аналізуються досягнення. У EMPACT беруть участь співробітники правоохоронних та митних органів держав-членів та агентств ЄС, таких як Європол та EUIPO.

Злочини у сфері ІВ – це глобальна загроза, що швидко розвивається. Від підроблених ліків та небезпечних продуктів харчування до піратського вмісту – це обходиться ЄС у мільярди доларів щороку, ставить під загрозу здоров’я громадян та допомагає фінансувати організовану злочинність. Забезпечення дотримання прав ІВ – це не лише захист прав, а й захист інвестицій, інновацій та суспільної довіри.

З розвитком штучного інтелекту, цифровізацією комерції та децентралізованими злочинними мережами, методи та масштаби злочинів в області ІС змінюються, що вимагає скоординованих глобальних заходів у відповідь. Ось чому міжнародне співробітництво як ніколи важливе.

Поточний цикл EMPACT (2022–2025 рр.) вже дав конкретні результати – від скоординованих транскордонних розслідувань до великих вилучень контрафактних товарів. Підтверджуючи, що злочини в сфері ІВ є пріоритетом, ЄС зміцнює свою прихильність до захисту споживачів, підтримки законного бізнесу та ліквідації злочинних мереж, які наживаються на порушенні прав ІВ.

За матеріалами  https://www.euipo.europa.eu/en/news/intellectual-property-crime-prioritised-under-the-new-empact-cycle-2026-2029

]]> http://pakharenko.ua/zlochini-proti-intelektualno%d1%97-vlasnosti-otrimali-prioritet-u-ramkax-novogo-ciklu-empact-2026-2029/feed/ 0 http://pakharenko.ua/novi-mozhlivosti-poshuku-earlier-tm-dlya-zayavnikiv-v-eutm-filing-pri-podanni-torgovelno%d1%97-marki-yes/ http://pakharenko.ua/novi-mozhlivosti-poshuku-earlier-tm-dlya-zayavnikiv-v-eutm-filing-pri-podanni-torgovelno%d1%97-marki-yes/#comments Thu, 27 Mar 2025 09:29:42 +0000 http://pakharenko.ua/?p=11177 Нові можливості пошуку Earlier TM для заявників в EUTM Filing при поданні торговельної марки ЄС

Наразі при поданні заявки через сервіс  EUTM Filing заявники можуть перевірити через додаток Earlier TM, що бажане позначення вже зареєстроване в ЕС як European Union Trade Mark (EUTM).

Заявник може шукати ідентичні або схожі ТМ ЄС безкоштовно за допомогою інструменту пошуку TMview https://www.tmdn.org/tmview/#/tmview

Це важлива новація, оскільки реєстрація ТМ в ЕС здійснюється за явочним принципом без кваліфікаційної експертизи і найчастіше оскарження заявок на ТМ походять від власників інших зареєстрованих ТМ. Заявник таким чином може заощадити час і гроші, здійснивши пошук вже зареєстрованих ТМ, які можуть вступати в конфлікт із бажаним позначенням, перш ніж подати заявку. Існують також інші права, на підставі яких можуть бути оскаржені заявки на ТМ (наприклад, добре відомі ТМ, які не зареєстровані).

Варто пам’ятати, що у більшості випадків проблема існуватиме лише в тому випадку, якщо існує зв’язок між товарами та послугами, які ви пропонуєте, і тими, які захищені потенційно конфліктуючою ТМ, це можуть бути як ідентичні так і споріднені товари або послуги.

Дослідження підкреслює, як права інтелектуальної власності (ПІВ) — включно з торговельними марками, промисловими зразками та патентами — сприяють успіху бізнесу, особливо для малих і середніх підприємств (МСП), оскільки володіння ПІВ підвищує їх дохід, заробітну плату та конкурентоспроможність у порівнянні з конкурентами по ринку.

Дослідження засноване на даних 119 000 фірм у 27 країнах-членах ЄС за 10-річний період (2013–2022), показує, що компанії, які володіють ПІВ, працюють значно краще, ніж ті, які не мають таких прав. Результати дослідження показують важливість ПІВ в таких секторах, як інформація та зв’язок (14,8%), виробництво (14,2%) та науково-технічна діяльність (10,7%).

Компанії з ПІВ мають на 23,8% більший дохід на одного працівника та виплачують заробітну плату в середньому на 22,1% вищу. Після коригування відповідних факторів, таких як країна походження, розмір і сфера діяльності, різниця в доходах на одного працівника між власниками ПІВ та фірмами без ПІВ ще більша і становить 41%. Переваги особливо вражаючі для МСП, які досягають збільшення доходу на одного працівника на 44% у порівнянні з конкурентами, які не захищають ПІВ, у той час як великі фірми мають зростання на 16%.

Компанії, які володіють торговельними марками ЄС, отримують ще більше переваг: дохід на одного працівника зріс на 40,9%. Дизайни також значно підвищують продуктивність фірми, забезпечуючи збільшення доходу на 29,3% і зростання заробітної плати на 24,8%. Фірми із зареєстрованими промисловими зразками Співтовариства користуються найбільшими економічними перевагами.

Результати  дослідження висвітлюють критичну прогалину: менше 10% МСП володіють зареєстрованими ПІВ порівняно з майже 50% великих компаній. Ця невідповідність відображає невикористаний потенціал малих підприємств для використання прав інтелектуальної власності як інструментів для інновацій та зростання.

Рекомендації дослідження узгоджуються зі звітом Маріо Драгі (колишнього президента Європейського центрального банку та одного із видатних економістів Європи – який на замовлення Європейської комісії підготував звіт про його особисте бачення майбутнього європейської конкурентоспроможності https://commission.europa.eu/topics/strengthening-european-competitiveness/eu-competitiveness-looking-ahead_en#paragraph_47059) та підкреслюють критичну роль інтелектуальної власності в стимулюванні європейської конкурентоспроможності, зростанні заробітної плати та інновацій. Дослідження також наголошує на  необхідності підтримки компаній у використанні ПІВ як засобу досягнення стійкого зростання та успіху.

Подавши міжнародну патентну заявку за процедурою Договору про патентну кооперацію (PCT) однією мовою зі сплатою мита в одній валюті, заявники можуть одночасно вимагати охорони у більш ніж 150 країнах. Це дозволяє серйозно економити трудові та економічні ресурси та сприяє поширенню результатів винахідницької діяльності у глобальному масштабі для загального, світового блага.

Система PCT була заснована в 1978 році і тепер опублікована вже п’ятимільйонна патентна заявка — заявка на реєстрацію винаходу від компанії Samsung Electronics Co. Ltd., під назвою « Пристрій обробки зображень та спосіб обробки зображень (посилання)», даний винахід призначений для стабілізації фотографічних зображень та отримання більш чітких знімків за допомогою мобільного телефону.

«За майже п’ять десятиліть свого існування система РСТ ВОІВ допомогла поширити поза межами країн великі винаходи нашого часу: починаючи з технології «блютус» та роботів і закінчуючи базовою архітектурою Інтернету та мобільними телефонами, а також технологією редагування геному CRISPR, життєво важливими вакцинами та сучасними електромобілями », – повідомив Генеральний директор ВОІВ пан Дарен Танг. Він додав: «PCT – це найкраще рішення для будь-якого новатора, що дозволяє забезпечити патентну охорону у багатьох країнах. ВОІВ енергійно здійснює свою місію в рамках РСТ, підтримуючи заявників та потенційних нових користувачів у всьому світі в реалізації найціннішого з природних ресурсів — винахідницької здатності людини».

«Примітно, що п’ятимільйонна заявка на патент за процедурою РСТ надійшла від компанії, розташованої в Республіці Корея, яка використовувала інновації, технології та винахідницькі потенціали для перетворення своєї економіки приблизно за той же період часу, що діє РСТ. Як показала Республіка Корея, ключовим фактором прогресу людства є інноваційна діяльність, яку рухає інтелектуальна власність», — сказав Танг.

P.S. Про систему PCT

PCT допомагає заявникам вимагати міжнародну патентну охорону своїх винаходів, а урядам країн приймати рішення про видачу патентів, при цьому після публікації патентних заявок забезпечується відкритий доступ до багатого джерела технічної інформації.

РСТ використовується в усьому світі окремими винахідниками, малими та середніми підприємствами ( МСП ), університетами, науково-дослідними інститутами та великими корпораціями. Завдяки цьому за винахідниками зберігається можливість отримати патент у будь-якій із 158 держав-учасниць PCT шляхом подання однієї міжнародної патентної заявки, що має багатонаціональну юридичну силу. РСТ є наступним щаблем розвитку традиційної патентної системи, надаючи новаторам більше часу для прийняття рішень та більше інформації про патентоспроможність їх винаходу. У 2023 році за процедурою РСТ було подано близько 272 600 заявок.

РСТ також приносить користь національним патентним відомствам країн-учасниць, забезпечуючи їх високоякісною інформацією про патентоспроможність винаходів, яка допомагає приймати рішення про видачу патентів. У той же час є користь і для широкого загалу, оскільки коли ВОІВ публікує заявки за процедурою PCT, розкривається вся відповідна інформація (щотижня в базі даних ВОІВ PATENTSCOPE стає доступно приблизно 5 000 нових заявок).

Як відомо найвигідніші цінові пропозиції на товари припадають саме на період розпродажів, як в офлайн-магазинах, так і на  інтернет-платформах.  Характерною рисою будь-яких розпродажів є збільшення потоку покупців в магазинах та на інтернет платформах, а відтак це надає можливість не зовсім чесним підприємцям або відвертим шахраям отримати прибуток за рахунок імпульсивних покупок споживачів, несправжніх знижок та банальній  неуважності людей.

 Але головною небезпекою для споживачів у період бурхливого шопінгу стають контрафактні товари, оскільки через падіння цін покупцям важче розпізнати підробки, а шахраї, які виробляють і продають контрафакт, впевнені, що покупці скористаються вигідними пропозиціями, а тому в рази збільшують пропозиції контрафактних товарів на різних майданчиках продажу.

Найпопулярніші шляхи розповсюдження контрафакту:

• Онлайн на маркетплейсах (AliExpress, eBay, Amazon, OLX, Rozetka, Prom.ua та інших)
• Онлайн на фальшивих веб-сайтах (з підробленими доменами) популярних брендів, на фейкових клонах популярних інтернет-магазинів (через використання орфографічних помилок у назвах брендів, інших закінчень доменів, додаванням слів до назви компанії «онлайн» або «магазин»). Ці веб-сайти часто використовують ідентичний оригінальному сайту брендинг, торговельні марки, фотографії продукції та дизайн.
• Онлайн через підроблені профілі в соціальних мережах, на яких шахраї імітують сторінки бренду у соціальних мережах, відтворюючи оригінальні хештеги, логотипи та вміст, щоб залучити споживачів певного бренду на шахрайський веб-сайт, де завершується шахрайська операція.
• Через фішингові електронні листи (наприклад, шахраї надсилають електронний лист або SMS із повідомленням «пропущена доставка» від поштового оператора, пропонують поновити членство або пропонують ексклюзивні знижки, якщо вони натиснуть посилання, яке може вести на підроблений веб-сайт або, можливо, завантажить шкідливе програмне забезпечення).

Також доволі часто на таких фейкових сайтах шахраї можуть зовсім не продавати будь-які товари, просто переконують споживачів перейти за фішинговим посиланням для оплати товару. Вводячи платіжну інформацію на сайтах-двійниках, покупці фактично передають дані банківської картки аферистам. Використовуючи їх, шахраї привласнюють гроші з рахунків громадян.

Правоохоронні органи розміщують актуальні рекомендації як не потрапити на гачок шахраїв, наприклад від Кіберполіції Як захиститися від аферистів: поради кіберполіції — Департамент Кіберполіції

Український альянс по боротьбі з підробками та піратством (UAACP) до всесвітніх розпродажів: у Чорну п’ятницю, Кіберпонеділок, під час сезону різдвяних та новорічних розпродажів товарів широкого вжитку також розробив рекомендації для споживачів «Як вберегтись від шахраїв на розпродажах» у межах  всеукраїнської кампанії «Дні боротьби з підробками і піратством в Україні».

РЕКОМЕНДАЦІЇ для споживачів «Як вберегтись від шахраїв на розпродажах» від UAACP

Загальні рекомендації для безпечного шопінгу:

плануйте покупку заздалегідь і починайте задовго до розпродажів моніторити ціни на товари, які вас цікавлять;

перевіряйте на оригінальних сайтах виробників необхідну, доступну, достовірну та актуальну інформацію про наявність на ринку певного товару, його ціновий діапазон та наявні знижки;

не поспішайте віддавати свої гроші, якщо ціна занадто приваблива, щоб бути реальною, скоріш за все, ця пропозиція є сумнівною;

отримуйте у продавця розрахунковий документ (чек касовий або товарний);

отримуйте у продавця гарантійний документ, на товари, які мають гарантійні терміни експлуатації.

При купівлі в мережі фізичних магазинів:

здійснюючи покупку, звертайте увагу не лише на ціну, а й на якість товарів, які збираєтесь придбати;

якщо купуєте у торговому центрі або торгових рядах, то вибирайте магазин, який має гарну репутацію, не купуйте в незаконних не обладнаних місцях торгівлі, на стихійних «блошиних» ринках;

не купуйте, якщо продавець товару викликає у вас будь-яке занепокоєння чи підозру;

звертайте увагу на інформацію на товарі, яка має бути зазначена на державній мові, якщо товар легально ввезений  та введений в обіг в Україні.

При купівлі в он-лайні:

купуйте лише на перевірених ресурсах;

не купуйте на неофіційних сайтах або сайтах з «поганою» репутацією;

обирайте післяплату;

не переходьте за сумнівними гіперпосиланнями, адже за ними може ховатися фішинговий ресурс. Уважно переглядайте URL-адресу потрібного сайту – неточність навіть в один символ може свідчити, що ви опинилися на фішинговому ресурсі;

заведіть окрему інтернет-картку для онлайн-шопінгу, на яку переказуйте лише ту суму, що необхідна для оплати;

при купівлі на платформі оголошень, обговорюйте деталі угоди тільки в чаті цієї платформи та не переходьте у сторонні месенджери: туди шахраї можуть надіслати фішингові посилання.

Пам’ятайте,  що покупці при будь-яких розпродажах не позбавлені права обміну чи повернення товару зі знижкою протягом 14 днів з моменту оформлення покупки відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів». Так відповідно до ст. 9 цього закону якщо придбаний товар не підходить за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин, то споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, а в разі відсутності товару – повернути сплачені кошти.

Що стосується повернення контрафактного товару, то на практиці це зазвичай важко зробити, бо продавця підробки можна не знайти через деякий час, хоча  відповідно до ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» покупець має право повернути свої гроші або обміняти фальсифікований товар на оригінальний.

Також покупець може звернутись до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Національної поліції України або суду, щоб зафіксувати неправомірний випадок та відшкодувати заподіяні збитки, однак всі ці заходи будуть потребувати від споживача значних зусиль, знання законодавства та можуть розтягнутися у часі.

Тому надійніший і простіший спосіб не потрапити в халепу та не придбати підробку — це бути обізнаним щодо можливостей розповсюдження контрафактних товарів й уникати спонтанних покупок у неперевірених каналах продажу!

Нагадуємо споживачам  у чому небезпека від купівлі контрафактних товарів

Сьогодні неможливо назвати товар загального вжитку в будь-якому значному секторі економіки, який не підробляється. Контрафактні товари, які порушують права інтелектуальної власності, реалізуються практично у всіх країнах світу, що перетворило виробництво, розповсюдження і придбання підробок на світову проблему — щорічна торгівля контрафактними та піратськими товарами складає $ 500 млрд.

Контрафакт (підробки, копії, репліки) це продукція:

• невідомого походження та якості,
• яку виробляє та реалізовує організована злочинність,
• прибутки від її продажів йдуть на фінансування іншої діяльності організованої злочинності (торгівлю людьми, зброєю та наркотиками),
• яка є критичною небезпекою для нашої держави в умовах воєнного стану в Україні, оскільки «швидкі гроші» отримані від її реалізації з великою вірогідністю можуть бути направлені на потреби ворога для фінансування військових злочинів проти нашої країни.

Торгівля контрафактними товарами:

• загрожує ефективному державному управлінню, бізнесу та добробуту споживачів;
• є основним джерелом доходу організованих злочинних груп;
• завдає шкоди економічному зростанню країн, криміналізує товарний ринок, зменшуючи доходи чесного бізнесу та підриваючи у бізнесу стимул до інновацій;
• загрожує здоров’ю та безпеці громадян, особливо, у таких секторах високого ризику, як незаконна фармацевтика, продукти харчування або алкоголь.

Кожен із нас має усвідомити, що купуючи підробку, можна не тільки нашкодити своєму здоров’ю, а й своїми діями підтримати тіньовий бізнес і організовану злочинність, а від цього постраждає економіка країни, безпека, екологія, здоров’я та благополуччя кожного з нас!

Пам’ятайте: наш голос як споживачів вирішальний!

Наша нульова толерантність до купівлі підробок — це запорука економічного зростання України і благополуччя кожного!

Дослідження окреслює основні принципи, що лежать в основі режимів кримінальних санкцій щодо серйозних та організованих злочинів у сфері інтелектуальної власності.

Важливість кримінальних санкцій була основною темою Обсерваторії в її зусиллях щодо підтримки боротьби з серйозними та організованими злочинами в сфері ІВ в рамках Європейської мультидисциплінарної платформи проти кримінальних загроз (EMPACT).

Оскільки злочинність у сфері ІВ все частіше визнається серйозною загрозою для інновацій, економічного зростання, творчості, сталого розвитку, навколишнього середовища, а також здоров’я та безпеки громадян, надзвичайно важливо, щоб злочинність проти ІВ залишалася пріоритетом у рамках EMPACT після його оновлення у 2025 році.

У нещодавній Рекомендації Європейської Комісії від 19 березня 2024 року стосовно заходів щодо боротьби з контрафакцією та посилення захисту прав ІВ державам-членам ЄС пропонується переоцінити та, за необхідності, підвищити доступний максимум позбавлення волі за найсерйозніші форми навмисної підробки та піратства, вчинені в комерційних масштабах злочинними організаціями.

У цьому дослідженні представлено огляд поточного законодавчого ландшафту щодо злочинів у сфері ІВ в ЄС і висвітлено низку підходів у ЄС. Це буде ключовий ресурс для допомоги у рекомендованій повторній оцінці, на думку Жоао Неграу, виконавчого директора EUIPO.

Запровадження більш м’яких кримінальних санкцій за злочини, пов’язані з ІВ, ніж за інші види серйозних і часто організованих злочинів, не лише зменшує стримуючий ефект законодавства, але може негативно вплинути на сприйняття серйозності злочинів у ІВ, важливості боротьби зі злочинністю проти ІВ та необхідності виділення відповідних ресурсів для цієї мети. Крім того, з точки зору розслідування, низькі максимальні санкції також можуть поставити під загрозу можливість використання певних методів розслідування.

Дослідження аналізує вісім вигаданих, але реалістичних сценаріїв, пов’язаних із серйозною та організованою злочинністю, що охоплює виробництво та збут контрафактної продукції, онлайн-піратство цифрового контенту, захищеного авторським правом, шахрайство, пов’язане з ІВ, і крадіжку комерційної таємниці.

Дослідження зосереджено на шести кримінальних правопорушеннях, які мають відношення до сценаріїв, а саме на підробці торговельних марок, піратстві авторських прав, крадіжці комерційної таємниці, шахрайстві, несанкціонованому доступі до комп’ютерної системи (хакерстві) та відмиванні грошей.

Дослідження в першу чергу охоплює 27 країн-членів ЄС, але також містить приклади з третіх країн.

У центрі уваги дослідження – найсуворіші доступні санкції за виявлені злочини, включно з тим, чи вважаються злочини серйозними (тобто максимальне покарання у вигляді чотирьох або більше років позбавлення волі) згідно з національним законодавством.

Введення комплексу в дію

Закон не буде застосовуватися в цілому до 2 серпня 2026 року, протягом 24 місяців з моменту набуття ним чинності (що відбудеться через двадцять днів після його публікації), але деякі його положення будуть застосовуватися в різний час, а саме:

• Заборона на певні практики, пов’язані зі штучним інтелектом, почне діяти з 2 лютого 2025 року.
• Положення, що стосуються нотифікованих органів, моделей ШІ загального призначення, які створюють системні ризики, системи управління ШІ в Європі та значної частини набору санкцій, застосовуються з 2 серпня 2025 року.
• Нарешті, регулювання певних систем штучного інтелекту з високим ризиком (компонентів безпеки продуктів або тих, які самі є продуктами та вимагають оцінки відповідності для розміщення на ринку або введення в експлуатацію, наприклад машин, іграшок, ліфтів або медичних пристроїв) застосовувати з 2 серпня 2027 року.

Обсяг матеріалу

Що стосується матеріальної сфери застосування, Закон випливає з широкого визначення штучного інтелекту та залишає поза сферою застосування лише певні конкретні прояви цих систем. В основному такі системи не підпадають під дію Закону: (i) системи, які розміщені на ринку, введені в експлуатацію або використовуються з модифікаціями або без них для військових цілей, оборони чи національної безпеки (це виключення поширюється на використання результати виробництва систем штучного інтелекту, які не розміщені на ринку чи введені в експлуатацію в ЄС); та (ii) системи чи моделі штучного інтелекту, включно з їхніми вихідними результатами, спеціально розроблені та введені в експлуатацію виключно з метою наукових досліджень і розробок . Закон пояснює, що він не застосовуватиметься до будь-яких наукових досліджень і розробок систем або моделей штучного інтелекту до їх розміщення на ринку або введення в експлуатацію, хоча це виключення не включає тестування в реальних умовах.

Основний зміст Закону: механізм контролю та регулювання

У сфері контролю та регулювання Закон про штучний інтелект класифікує системи штучного інтелекту відповідно до ризику, який вони можуть створити, і способів їх використання.

Він встановлює три рівні ризику для систем і один конкретний рівень для моделей загального використання.

1) Неприйнятний ризик : ця категорія застосовується до дуже обмеженого набору особливо шкідливих практик штучного інтелекту, які суперечать цінностям ЄС, оскільки вони порушують основні права, а отже, заборонені. Ці заборонені способи використання або практики (викладені в статті 5 Закону) включають, наприклад, соціальний рейтинг для державних і приватних цілей, використання підсвідомих методів, використання вразливості окремих осіб, біометричну категоризацію осіб або визнання емоцій фізичних осіб на робочому місці та в навчальних закладах (за винятком медичних міркувань або причин безпеки);

2) Високий ризик : обмежена кількість систем штучного інтелекту, визначених у Законі, класифікується як високий ризик і, у свою чергу, включається в дві категорії:

• Продукти або компоненти безпеки продуктів, які згідно з Додатком 1 повинні пройти процедуру оцінки відповідності з третьою стороною перед розміщенням на ринку або введенням в експлуатацію (зокрема, машини, іграшки, ліфти, медичні пристрої або транспортні засоби) .
• Декілька систем, перелічених у Додатку III, які включають системи, що використовуються державними органами, наприклад, у сфері соціальної політики чи імміграції, а також приватні, такі як поліси страхування життя та здоров’я, кредитоспроможність фізичних осіб, або під час відбору, просування по службі чи звільнення персоналу, що загалом потенційно негативно впливає на безпеку осіб або їхні основні права, захищені Хартією ЄС про основні права.

Ці системи підлягають жорсткому регулюванню , яке впливає на їх постачальників, а також різною мірою на інших учасників, які беруть участь у їхньому ланцюжку створення вартості (уповноважених представників, імпортерів, дистриб’юторів, розгортачів), тому вони не можуть уникнути відповідальності.

Спершу вони повинні провести оцінку відповідності обов’язковим вимогам надійного штучного інтелекту (тобто якості даних, документації та можливості відстеження, прозорості, людського контролю, точності, кібербезпеки та надійності – стійкості до помилок, збоїв, невідповідностей). Цю оцінку може проводити сам постачальник, якщо він відповідає гармонізованим правилам чи специфікаціям, встановленим ЄС, або уповноваженим органом відповідно до процедури, викладеної в Додатку VII. Якщо результат оцінки є позитивним, декларується відповідність системи Закону (декларація про відповідність ЄС, яку постачальник повинен надати до наглядових органів, які вимагають її) і їй надається маркування CE. Системи високого ризику також реєструються в державному реєстрі (за винятком випадків, коли вони використовуються державними органами для правоохоронних або міграційних цілей, у цьому випадку доступ до реєстру обмежено зі зрозумілих причин).

Системи управління якістю та ризиками повинні застосовуватися навіть після того, як продукція була випущена на ринок.

3) Низький рівень ризику : інші системи штучного інтелекту, в принципі, можуть бути розроблені та використані відповідно до законодавства, і підпадають під відносно простий обов’язок інформаційного режиму та дотримання прав інтелектуальної власності, авторського права та суміжних прав (встановлюється статтею 53). Переважна більшість систем штучного інтелекту, які використовуються зараз або будуть використовуватися в майбутньому, потрапляють до цієї категорії. У цих випадках постачальники цих систем можуть добровільно дотримуватися добровільних кодексів поведінки або продемонструвати дотримання своїх зобов’язань щодо прозорості та поваги до прав інтелектуальної власності іншими способами під наглядом Європейської Комісії.

Проте, як виняток, спеціальні зобов’язання щодо прозорості (стаття 50) покладаються на певні системи з низьким рівнем ризику, де існує явна небезпека введення в оману або маніпулювання користувачами (наприклад, через використання чат-ботів або методів глибокої підробки, за допомогою яких отриманий вміст буде неправдивим здаються людині справжніми або правдивими). У цих випадках Закон вимагає, наприклад, щоб користувачі усвідомлювали, що вони взаємодіють з машиною або що вміст, до якого вони піддаються, був створений або маніпульований штучно.

Нарешті, стосовно моделей штучного інтелекту загального призначення Закон враховує системний ризик , який може виникнути внаслідок їх використання, у тому числі від великих генеративних моделей штучного інтелекту. Ці системи можна використовувати для кількох завдань, які можуть становити системні ризики, якщо вони мають потужні можливості або еквівалентний вплив (моделі штучного інтелекту загального призначення, навчені із загальною продуктивністю комп’ютера понад 10^25 FLOPS – ChatGPT 4 або GEMINI – включають системні ризики). З огляду на те, що ці потужні моделі можуть спричинити серйозні нещасні випадки або неналежним чином використовуватися для масштабних кібератак, Закон накладає додаткові зобов’язання щодо оцінки та пом’якшення ризиків, звітування про інциденти та захисту кібербезпеки (стаття 55), при цьому постачальники цих систем також використовують належну практику коди для демонстрації дотримання цих зобов’язань.

Дотримання прав інтелектуальної власності, авторського права та суміжних прав

Пункти 104-109 і стаття 53 Закону безпосередньо впливають на авторське право. Їх слід читати в поєднанні з Директивою 2019/790 і, зокрема, зі статтею 4(3), тобто: більш загальний виняток або обмеження для інтелектуального аналізу тексту та даних (на відміну від більш конкретного, що міститься в статті цієї Директиви ).

Зокрема, у пункті 105 зазначено, що «моделі штучного інтелекту загального призначення, зокрема великі генеративні моделі штучного інтелекту, здатні генерувати текст, зображення та інший вміст, створюють унікальні інноваційні можливості, але також викликають проблеми для художників, авторів та інших творців і способів їх творчий вміст створюється, поширюється, використовується та споживається. Розробка та навчання таких моделей вимагають доступу до величезних обсягів тексту, зображень, відео та інших даних. Методи інтелектуального аналізу тексту та даних можуть широко використовуватися в цьому контексті для пошуку та аналізу такого вмісту, який може бути захищений авторським правом і суміжними правами. Будь-яке використання вмісту, захищеного авторським правом, потребує дозволу відповідного власника прав, якщо не застосовуються відповідні винятки та обмеження авторського права. Директива (ЄС) 2019/790 запровадила винятки та обмеження, що дозволяють відтворення та вилучення творів чи інших об’єктів з метою аналізу тексту та даних за певних умов. Згідно з цими правилами, правовласники можуть залишити свої права на свої твори чи інші об’єкти, щоб запобігти інтелектуальному аналізу тексту та даних, якщо це не робиться з метою наукового дослідження. Якщо право на відмову було явно зарезервовано відповідним чином, постачальники моделей штучного інтелекту загального призначення повинні отримати дозвіл від власників прав, якщо вони хочуть виконувати інтелектуальний аналіз тексту та даних над такими роботами».

Серед іншого, Декларація 106 передбачає, що «постачальники моделей штучного інтелекту загального призначення повинні запровадити політику для дотримання законодавства Союзу щодо авторського права та суміжних прав, зокрема для визначення та дотримання резервування прав, виражених правовласниками відповідно до статті 4(3) Директиви (ЄС) 2019/790. Будь-який постачальник, який розміщує модель штучного інтелекту загального призначення на ринку Союзу, повинен дотримуватися цього зобов’язання, незалежно від юрисдикції, в якій відбуваються акти, що стосуються авторського права, що є основою для підготовки цих моделей штучного інтелекту загального призначення».

У пункті 107 зазначено, що «Для підвищення прозорості даних, які використовуються під час попереднього навчання та навчання моделей ШІ загального призначення, включаючи текст і дані, захищені законом про авторське право, достатньо, щоб постачальники таких моделей складали та оприлюднити достатньо детальний виклад вмісту, який використовується для навчання моделі ШІ загального призначення. (…) цей короткий виклад має бути загалом вичерпним за обсягом, а не технічно детальним, щоб полегшити сторонам із законними інтересами, включаючи власників авторських прав (…)»

Ця законодавча база викладена в статті 53 (1). Під назвою «Зобов’язання для постачальників режиму ШІ загального призначення» він передбачає, що «Постачальники моделей штучного інтелекту загального призначення повинні запровадити політику для дотримання законодавства Союзу щодо авторського права та суміжних прав, зокрема для визначення та дотримання, у тому числі за допомогою найсучасніших технологій, резервування прав, виражених відповідно до статті 4(3) Директиви (ЄС) 2019/790». Слід зазначити, що поняття загальної моделі штучного інтелекту визначено в статті 3 (63) Регламенту 2024/1689 таким чином, щоб охоплювати моделі штучного інтелекту на основі навчання.

Крім того, постачальники режиму штучного інтелекту загального призначення також зобов’язані «скласти та оприлюднити достатньо детальний опис вмісту, який використовується для навчання моделі штучного інтелекту загального призначення, відповідно до шаблону, наданого Офісом штучного інтелекту».

Структура адміністративного контролю та система покарань

Щоб забезпечити ефективність усіх цих нормативних актів, Закон зобов’язує держави-члени призначити один або декілька компетентних органів для нагляду за дотриманням зобов’язань, які він накладає.

На європейському рівні Європейський офіс АІ , створений Рішенням Комісії від 24 січня 2024 року (OJ-Z-2024-70007), буде наглядовим органом і матиме важливі функції, зокрема щодо нагляду за загальними моделі ШІ призначення.

Повноваження, які влада матиме для забезпечення ефективності Закону про AI, включають повноваження накладати штрафи. Штрафи за порушення Закону про штучний інтелект встановлюються у відсотках від річного обороту компанії-порушника за попередній фінансовий рік або заздалегідь визначеної суми , якщо вона вища та може зрости до 35 мільйонів євро або 7% від прибутку порушника зафіксованого в загальному світовому річному обороті за попередній фінансовий рік, якщо ця сума вища.

За матеріалами сайтів https://www.lexology.com/library/detail.aspx?g=0daa025b-e5b1-4d1d-8e71-1154a076f69b та http://ipkitten.blogspot.com/

Автори «Всесвітнього огляду інвестицій у нематеріальні активи» https://www.wipo.int/publications/ru/details.jsp?id=4744 — першої доповіді на цю тему, підготовленої в партнерстві з італійською бізнес-школою Luiss Business School (LBS), — показують, як нематеріальні активи відіграють все більш важливу роль як каталізатор інновацій та економічне зростання глобалізованої «економіки знань».

У сучасній економіці більшу цінність мають компанії, що працюють у сфері високих технологій, фармацевтики, автомобілебудування та фінансових послуг, які черпають свою конкурентоспроможність та ринкову вартість з нематеріального, а не «фізично відчутного» капіталу.

Нематеріальні активи включають результати науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, ноу-хау, програмне забезпечення та дані, художньо-конструкторські рішення, бренди та репутацію, інституційний досвід та знання про товаропровідні ланцюжки, а також навички керівництва – все це активи, так чи ні інакше пов’язані з інтелектуальною власністю. Незважаючи на свою нематеріальну природу, ці активи здатні створювати величезну цінність для компаній, економічних систем, суспільства та окремих людей.

Незважаючи на важкі світові кризи та зростання відсоткових ставок, сукупний обсяг інвестицій у нематеріальні активи у 2023 році досяг 6,9 трлн дол. США, збільшившись більш ніж удвічі порівняно з 2,9 трлн дол. США у 1995 році. Як повідомляється в доповіді, з 2008 року темпи зростання інвестицій у нематеріальні активи втричі перевищують темпи зростання інвестицій у матеріальні активи, які у 2023 році становили 4,7 трлн дол. США.

У доповіді також висвітлюються такі моменти.

• Стійкість за умов економічної невизначеності. У складних економічних умовах, що спостерігалися останнім часом, інвестиції в нематеріальні активи продемонстрували більшу стійкість порівняно з інвестиціями в матеріальні активи, навіть коли підвищені відсоткові чинили тиск на інші напрямки інвестицій.
• Зростання частки ВВП. Інвестиції в нематеріальні активи становлять дедалі більшу частку валового внутрішнього продукту (ВВП) як у країнах з високим рівнем доходів, так і в країнах з економікою, що розвивається, таких як Індія.
• Найбільш активні країни. Найбільша частка нематеріальних активів щодо ВВП спостерігається у Швеції, США та Франції. Наприклад, у США у 2023 році інвестиції у нематеріальні інвестиції становитимуть майже вдвічі більшу частку ВВП, ніж інвестиції у матеріальні активи. Серед країн, де частка інвестицій у матеріальні активи у ВВП вища, ніж у нематеріальні, розрив між ними з часом скорочується.
• Провідні економіки (1995-2023 роки). Найактивніше в нематеріальні активи інвестують компанії США, Франції, Німеччини та Сполученого Королівства, причому у США у 2023 році було відзначено рекордний рівень таких інвестицій. Франція та Німеччина до 2020 року рухалися схожими траєкторіями, проте після цього року Франція різко наростила обсяг інвестицій у нематеріальні активи, значно обігнавши Німеччину, що вивело її у лідери в Європейському союзі.
• Помітне зростання в країнах з економікою, що розвивається. У період з 2011 по 2020 рік (останні дані) Індія продемонструвала найшвидше зростання інвестицій у нематеріальні активи, обігнавши за цим показником багато країн з високим рівнем доходу та зрівнявшись за інтенсивністю інвестицій у нематеріальні активи з Німеччиною та Японією (за часткою ВВП).
• Основні види нематеріальних активів. Програмне забезпечення, дані та бренди – найшвидше зростаючі види нематеріальних активів.

Незважаючи на їхню важливу роль в економіці, традиційні підходи до оцінки не дозволяють адекватно відобразити обсяг, склад та вплив нематеріальних активів. У цій доповіді, яка базується на даних Глобальної бази даних ВОІВ та LBS «ІНТАН-Інвест», наводяться актуальні показники інвестицій у нематеріальні активи по країнах. Важко переоцінити значущість таких даних для розробки обґрунтованої політики та економічного прогнозування у різних країнах світу. Нині доповідь охоплює 26 країн, на частку яких припадає більше половини світового ВВП, а наступні видання планується включити ще більше країн.