«Використання нових сортів в Україні під загрозою»! Під такою назвою у другому номері журналу «Садівництво та Овочівництво. Технології та Інновації» вийшов матеріал Антоніни Пахаренко-Андерсон, керуючого партнера патентно-правової фірми «Пахаренко та партнери», президента Українського альянсу по боротьбі з підробками і піратством (UAACP), патентного повіреного України. Під час війни ознайомитись із змістом журналу, безкоштовно в електронному форматі PDF завантажити цей номер та всі номери за цей рік на сайті видавця можуть усі бажаючі https://techhorticulture.com/product/zhurnal-sadivnytstvo-ta-ovochivnytstvo-t-i-2-35-kviten-lypen-2023-gorishnyk-vynogradnyk-2-21-2023/
Стаття Антоніни Пахаренко-Андерсон присвячена окремим новелам правового регулювання процедур державної реєстрації сортів рослин та обігу насіння і садивного матеріалу.
Зокрема, звертається увага на той факт, що поза увагою законодавця залишились нові сорти рослин, на які в Україні не була отримана патентна охорона або сорт в Україні подавався лише на поширення. В таких випадках у всьому цивілізованому світі ці сорти відносяться до загальновідомих сортів і подати заявку на державну реєстрацію сорту на поширення може будь-яка особа.
Згідно Закону про сорти сорт вважається загальновідомим, якщо на дату подання заявки на цей сорт:
а) сорту надана правова охорона та/або він внесений до офіційного реєстру сортів будь-якої договірної сторони Конвенції;
б) подана заявка з метою надання правової охорони та/або внесення до офіційного реєстру сортів рослин у будь-якій договірній стороні Конвенції, за умови що за заявкою прийнято рішення про надання правової охорони або про внесення сорту до реєстру.
Тобто в тих країнах, де селекціонер не захотів отримувати патентну охорону на нові сорти або підтримувати її з часом, або отримав лише право на поширення сорту, такий сорт є загальновідомим.
Як відомо, у випадках, коли в Україні патентна охорона на загальновідомий сорт не отримувалась, то вона і не діє в Україні, оскільки майнові права інтелектуальної власності територіальні і діють лише на території тих країн, де отримана патентна охорона. Однак наш законодавець в таких випадках не надав право будь-якій особі стати підтримувачем загальновідомого сорту, на який не отримувалась патентна охорона в Україні.
При цьому необхідно розуміти, що сортами суспільного надбання в нашій країні можуть стати лише сорти, на які була отримана патентна охорона саме в Україні, оскільки майнові права інтелектуальної власності, пов’язані із певною територією.
Таким чином, у випадках, якщо в Україні не була отримана патентна правова охорона, або сорт в Україні подавався лише на поширення і вже не підтримується, то використання цього загальновідомого сорту в господарському обороті буде неможливим, у випадках, якщо селекціонер не хоче набувати майнових прав інтелектуальної власності на сорт саме в Україні, що засвідчуються українським патентом, реєструвати майнове право на поширення сорту або не хоче підтримувати свої права. Використання такого сорту буде неможливим, бо набути права підтримувача такого загальновідомого сорту в нашій державі не зможе будь-яка особа, оскільки це не передбачено законодавством.
Вищезазначеними нововведеннями законодавець закрив можливість для українських господарств використовувати в господарському обороті в Україні нові сорти, на які не отримувалась патентна охорона в нашій державі.
Антоніна Пахаренко-Андерсон наголошує, що ситуація потребує негайного виправлення, ще до введення в дію нових законодавчих змін, для якнайшвидшого запровадження уточнення формулювання поняття сорту суспільного надбання та надання можливості будь-якій особі стати підтримувачем загальновідомого сорту, на який не отримувалась патентна охорона в Україні.
З цією метою пункти 1 та 2 статті 19-1 Закону про сорти необхідно викласти в редакції: «1. Будь-яка особа може подати заявку на сорт і набути права підтримувача сорту, якщо такий сорт є сортом суспільного надбання, загальнопоширеним сортом або загальновідомим сортом, на який не отримувалась патентна охорона в Україні.
2. Сорт є сортом суспільного надбання, якщо строк чинності майнових прав інтелектуальної власності в Україні на нього закінчився».