Таку думку висловив сьогодні представник  Департаменту нетарифного регулювання Держмитслужби Олексій Гащицький на спеціалізованому заході для посадових осіб митниці, організованому Департаментом спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення Держмитслужби у ході двогодинного спілкування.

Зокрема фахівець озвучив результати діяльності митниць у напрямку захисту прав ІВ у 2023 році: за рік всього відбулося 304 випадки призупинень митного оформлення товарів за підозрою у порушенні прав ІВ товарів, із яких більше 100 випадків завершились знищенням контрафактної продукції, серед яких 62 знищення товарів відповідно до статті 401 МКУ та 49 знищень невеликих партій товарів відповідно до статті 401-1 МКУ; складено 13 протоколів за 476 статтею МКУ, 2 випадки перемаркування товарів при призупиненнях за географічним зазначенням коньяк.

Олексій Гащицький підкреслив, що результати діяльності досить «нецікаві», хоча й кращі ніж у 2017-2018 роках, тому що для деяких митників ІВ залишається поза їх увагою. На постійній основі застосовують заходи Київська, Одеська, Львівська митниці, окремі результати є у Волинської та Закарпатської митниць. А наприклад у Чернівецької митниці було 400 спрацювань ризиків, а результатів нуль. Олексій Гащицький закликав присутніх митників активізувати свою діяльність і до кінця року показати результати більші ніж нуль.

Митний фахівець наголосив, що заходи із ІВ прямих платежів до бюджету не принесуть, але здобутки митниці щодо захисту прав ІВ можуть бути саме тими значними здобутками, які може запропонувати українська митниця при вступі України в ЕС, оскільки захист прав ІВ є однією із основних функцій митниці, та окрім того  найкращий і найдешевший метод виявлення і вилучення контрафакту — вилучення його із обігу саме на митниці, а не пошук його потім на внутрішньому ринку.

Анонсував пан Гащицький найближчим часом і зміни до Митного кодексу України (МКУ) передбачені Постановою КМУ від 4 березня 2023 року №220 «Про затвердження Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки» відповідно до якого зокрема:

1) визначено достатність висновку правовласника для підтвердження порушення прав інтелектуальної власності та складення протоколу про порушення митних правил, пов’язаних з переміщенням товарів через митний кордон України з порушенням прав інтелектуальної власності;

2) поширено застосування заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності на випадки виявлення товарів, що підозрюються у порушенні прав інтелектуальної власності, та переміщуються поза митним контролем, з приховуванням від митного контролю, шляхом недекларування тощо;

3) посилено адміністративну відповідальність за переміщення товарів через митний кордон України з порушенням прав інтелектуальної власності;

4) включено правовласника до переліку осіб, які беруть участь у провадженні у справах про порушення митних правил за ст. 476 Митного кодексу України.

Окрім того Олексій зазначив, що визначення поняття правовласника також буде змінено і з нього буде виключено особу, яка діє від імені правовласника в межах наданих повноважень, в таких випадках митниця буде звертатись безпосередньо до правовласників, щоб “хвіст не вертів собакою”, а якщо правовласник відповість, що у нього є уповноважений представник, тоді митниця у майбутньому буде спілкуватись із ним. Згадав ще поняття держателя рішення, яке є в Регламенті ЄС № 608/2013 і ним, зокрема, може бути і представник, однак не уточнив чи буде таке поняття передбачено в змінах до МКУ.

Фахівець зазначив, що зміни, пов’язані із ІВ містяться в загальному проекті Мінфіну про внесення змін до Митного кодексу України щодо імплементації деяких положень Митного кодексу ЄС і вже розіслані на органи влади на погодження, після чого підуть на КМУ та Верховну Раду України.