11 грудня 2013 року на Першому каналі Українського радіо відбулась пряма трансляція програми «Відкрита студія» за участі начальника відділу судового захисту патентно-правової фірми «Пахаренко і партнери» Дмитра Кочерги. Разом із заступником директора з питань експертизи Державного підприємства «Український інститут промислової власності» Наталією Петровою та патентним повіреним України, директором патентно-юридичної компанії IPStyle Марією Ортинською учасники програми обговорили питання патентного тролінгу в Україні.

На думку Дмитра Кочерги, українські патентні тролі відрізняються від патентних тролів з, наприклад, США, оскільки більшість американських патентних тролів скуповує патенти, які дуже складно визнати недійсними. Іншими словами, патентні тролі в США — це компанії, які вкладають гроші, скуповуючи патенти у, приміром, малих комп’ютерних фірм, що перебувають на межі банкрутства, чи в інших фірм, які розпродають свої патентні портфелі. Накопичивши чимало таких патентів, американські патентні тролі здійснюють моніторинг ринку, визначаючи, де ці патенти можуть бути використані, а вже після цього висувають претензії. Оскаржити такі патенти дуже складно, оскільки більшість із них може бути чинними і суд залишить їх в силі. В Україні ж можна зареєструвати кулькову ручку, заборонити її ввезення і навіть використання; і поки цей патент не буде визнаний недійсним, законодавчих підстав для суду, аби скасувати такі заходи, немає.

Пан Кочерга розповів про практику компанії «Пахаренко і партнери» в цьому напрямку, навів приклади з власного досвіду. Компанія співпрацює переважно з крупними гравцями ринку, які не можуть собі дозволити вести переговори з «терористами»: «Наша фірма представляє крупні компанії, які не йдуть на переговори з патентними тролями, і всі такі патенти були оскаржені в судах. Ураховуючи українське законодавство, ми для кожної компанії окремо розробляли індивідуальну концепцію, за якою певна компанія може вести свій бізнес в Україні, проте, можу сказати, що затримки в поставках продукції тривали від 6 місяців до одного року».

Він переконаний, що, по-перше, українська патентна система потребує законодавчих змін, які б надали можливість іншим (третім) особам до видачі патенту мати певні важелі впливу, для того щоб патентне відомство України могло відмовити в реєстрації такого сумнівного патенту. По-друге, слід створити такі закони, які б встановлювали чіткі санкції за порушення, коли патенти «тролів» визнаватимуться в судовому порядку недійсними і буде доведено, що власник патенту на ручку, планшет, зубочистку тощо не є автором цих загальновідомих об’єктів.

«Незважаючи на те, що проблеми з патентними тролями стосуються лише бізнесу, держава також має бути зацікавлена у врегулюванні цих відносин, оскільки якщо якась крупна компанія з цієї причини рік чи два не завозить на територію України свій товар, тоді, щонайменше, до бюджету не сплачуються відповідні податки», — резюмував Дмитро Кочерга.

А між тим, як стало відомо, що в США законопроект «The Innovation Act of 2013» пройшов через Палату представників — нижню палату американського парламенту. За нього проголосували обидві партії, із загальним результатом 325-91. Таку єдність просто пояснити: останнім часом історії про патентних тролей, які намагаються вибити гроші з власників малого бізнесу, готелів та ресторанів, викликали великий суспільний резонанс.

Закон «The Innovation Act of 2013» покликаний зупинити найбільш кричущі форми тролінгу завдяки декільком методам:
1. Детальна інформація. Обов’язкова вимога при поданні позову до суду надавати інформацію про те, які саме патенти порушені і які конкретно продукти ймовірно порушують ці патенти і яким чином. Це правило ускладнює тролям масове подання позовів: на кожного відповідача потрібно готувати окремий документ.
2. Перехід судових зборів. Суд отримає право вимагати від сторони, що програла, компенсації судових витрат, які поніс переможець. Це ключовий момент, за рахунок якого тролі зараз успішно шантажують жертв: ті розуміють, що навіть у разі перемоги в суді заплатять більше, ніж від них вимагає троль.
3. Прозорість. Закон суворо вимагає від позивача розголошення інформації про те, в чиїх інтересах він діє. Сьогодні більшість тролей — дочірні фірми-одноденки, створені під конкретні патенти. У разі, якщо компанія є дочірньою, то відповідач має право викликати до суду материнську компанію, щоб уже вона компенсувала відповідачу судові витрати, якщо компанія-одноденка після поразки в суді визнає себе банкротом і відмовиться від компенсації витрат.
4. Затягування справ проти користувачів технології. Закон вимагає від суду призупиняти розгляд справ проти компаній — користувачів серійного продукту, якщо виробник цього продукту погоджується перевести судовий процес на себе. Наприклад, у 2011 році сотні готелів, кафе й ресторанів заплатили патентному тролю Innovatio IP Ventures, LLC від $ 2300 до $ 5000 за «використання WiFi-маршрутизатора в громадському місці». Це був один із перших випадків, коли тролі застосували нову тактику подання сотень дрібних позовів до користувачів технології замість крупного позову до виробника.
5. Реформа обов’язкового надання документів суду. Згідно з чинним законодавством позивач має право не називати номери патентів і не повідомляти іншої інформації доти, поки відповідач не погодиться брати участь у процесі і не сплатить судового мита й інших витрат (на що багато хто не ризикує йти). Якщо інформація про патенти відкриватиметься з самого початку, то нікчемність претензій тролів може одразу стати очевидною.
6. Розгляд після видачі. Закон розширює можливості щодо оскарження в патентному відомстві США вже виданих патентів.

За вл. інф. та матеріалами з сайту Хабрахабр