ЯК ЗУПИНИТИ ПОРУШНИКІВ ПРАВ ІВ

обговорили на IPF2021 під час 3 сесії, яка пройшла в режимі онлайн за модерування Олександра Пахаренко, партнера «Пахаренко і партнери», директораУкраїнського альянсу по боротьбі з підробками та піратством (УАПП)

Учасниками обговорення стали — Олексій Гащицький, заступник начальника відділу сприяння захисту прав інтелектуальної власності Управління нетарифного регулювання Державної митної служби;

Артем Тищенко керівник підрозділу з питань сприяння захисту прав інтелектуальної власності Одеської митниці Держмитслужби;

Павло Рябець, старший проектний менеджер Офісу підтримки реформ при Міністерстві фінансів України;

Вітяніс Алішаускас, міжнародний ключовий експерт з питань митниці, Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами (EU4PFM);

Катерина Данільченко, національний координатор з питань митниці, EU4PFM;

Валерій Остроухих, IT експерт, Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами (EU4PFM);

Георгій Георгієв, міжнародний експерт, Програма ЄС з підтримки управління державними фінансами (EU4PFM);

Євгеній КОМПАНЕЦЬ, заступник начальника юридичного відділу патентно-правової фірми «Пахаренко і партнери»;

Олег Кріп, начальник Управління протидії кіберзлочинам у Львівській області Департаменту Кіберполіції  Національної поліції України, полковник поліції;

Роман Бай, старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України, капітан поліції;

Ігор Москаль, прокурор відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні Волинської обласної прокуратури.

Результати дослідження Українського альянсу по боротьбі з підробками та піратством (УАПП) щодо стану виконання прикордонних заходів із сприяння захисту прав інтелектуальної власності (ПІВ) на митниці, проведеного навесні цього року показали, зокрема, що на думку 22% респондентів ефективність застосування заходів щодо захисту ПІВ на митниці після внесення змін до МКУ та впровадження нових Порядків, затверджених наказами Міністерства фінансів України № 281 та № 282 від 09.06.2020 р., прийнятна на сьогодні, але потребує удосконалення, а 78% респондентів повідомили, що їх повністю не задовольняє теперішня робота митниці (відсутні призупинення товарів, що порушують ПІВ або наявні призупинення лише оригінальних товарів).

Артем Тищенко керівник підрозділу з питань сприяння захисту прав інтелектуальної власності Одеської митниці Держмитслужби — Митна система у 2021 році показує зростання ефективності при затриманні товарів, які підлягають митному оформленню і підозрюються в порушенні ПІВ. Однак зростання ефективності пов’язане з різким зменшенням кількості таких заходів — лише 10% заходів митних органів в 2020 році стосувались виявлення товарів, що порушують ІВ, в 2021 році вже 25 % таких заходів були ефективними з точки зору недопущення порушення ПІВ. При цьому станом на червень 2021 року лише кілька митниць України виявляли товари з порушенням ПІВ та у взаємодії з правовласниками здійснювали процедури, в результаті яких такі товари вилучалися з обігу.

Павло Рябець, старший проектний менеджер Офісу підтримки реформ при Міністерстві фінансів України — Після приведення національного законодавства з питань захисту ПІВ на кордоні до стандартів ЄС вкрай важливо забезпечити підвищення ефективності результатів роботи митних органів за цим напрямком. Це можливо досягнути через подальший інституційний розвиток митних органів в контексті переходу до роботи Держмитслужби у форматі єдиної юридичної особи, впровадження чітких KPI, системи мотивації, а також реалізацію відповідних IT-рішень для покращення взаємодії між митницею та правовласниками.

Олексій Гащицький, заступник начальника відділу сприяння захисту прав інтелектуальної власності Управління нетарифного регулювання Державної митної служби — На сьогодні нагальним є максимальне прискорення у доопрацюванні програмних комплексів, запровадження яких передбачене наказом Мінфіну від 09.06.2020 № 282. Насамперед це стосується діючого ПІК Митний реєстр ОПІВ, в якому кількість реєстрацій вже перевищує 300. Незважаючи на зміни концепції роботи митниці у напрямку ПІВ згідно з Регламентом ЄС 608 досі значна кількість заявників звертається до Держмитслужби не для протидії ввезення підробок, а з метою отримання конкурентних переваг шляхом зловживання ПІВ. Тому користуючись цією поважною трибуною IPF 2021 пропонуємо подібним заявникам не витрачати час.

«Завершальним кроком IT-трасформації митниці має нова система митного оформлення», зазначив Вітяніс Алішаускас, міжнародний ключовий експерт із питань митниці Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами (EU4PFM). Коментуючи впровадження нових програмних продуктів в Держмитслужбі пан Аліушаускас наголосив, що внесення В 2019 році необхідних змін до Митного кодексу дозволило спрямувати ресурси програми EU4PFM на кілька основних напрямків. «Перший – це посилення ефективності контролю і з цією метою ми вирішили направити ресурси, щоб поділитися найкращим досвідом країн ЄС в цій галузі. Ми організували кілька воркшопів, які проводили експерти Литви, Болгарії та інших країн. Другим напрямком стали IT-рішення. Вони складаються, в свою чергу, з наступних трьох частин. Першою частиною є реєстр об’єктів інтелектуальної власності, другою – система аналізу ризиків і третя – це система митного оформлення. Якщо говорити про строки, то новий реєстр об’єктів інтелектуальної власності вже протестований і вже вводиться у дослідну експлуатацію. Система аналізу ризиків (АСУР 2.0) протестована і очікує на введення в дослідну експлуатацію. Сподіваємося, що дослідну експлуатацію буде закінчено в серпні. І завершальний крок – це абсолютно нова система митного оформлення» – зазначив експерт. Поки програмні продукти будуть працювати з нинішньою системою митного оформлення, але пізніше, за рік, має бути запущена абсолютно нова система митного оформлення.

Олександр Пахаренко, партнер «Пахаренко і партнери», директор УАПП — Для виправлення ситуації із поточним станом прикордонних заходів захисту прав інтелектуальної власності на українській митниці з точки зору представників правовласників серед необхідних першочергових адміністративних змін повинні бути — персональна відповідальність і зацікавленість в кінцевому результаті реформи посадових осіб Мінфіну, Держмитслужби на рівні центрального апарату і в регіональних митницях, необхідно забезпечити вертикаль підпорядкування спеціалізованого підрозділу щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності безпосередньо центральному апарату Держмитслужби, виділивши ці структурні одиниці в самостійні підрозділи і поклавши на їх посадових осіб виключно функцію сприяння захисту прав інтелектуальної власності, і при цьому забезпечити такі підрозділи мотивованими, компетентними, енергійними працівниками.

Безумовно необхідно довести до впровадження розроблені за допомогою ЄС — новий покращений формат Реєстру ОПІВ та сучасні програмні профілі ризику, пов’язані із ПІВ, які відповідають викликам 21 сторіччя та розробити програмно-інформаційний сервіс для правовласників щодо оперативного обміну інформацією між митниками та правовласниками та фіксації консолідованої інформації щодо усіх дій, пов’язаних із призупиненням митного оформлення.

У свою чергу правовласники повинні максимально сприяти у внесенні необхідних ознак ідентифікації оригінальних і контрафактних товарів до Реєстру ОПІВ, організовувати і брати активну участь у навчальних семінарах для митників.

Євгеній Компанець, заступник начальника юридичного відділу патентно-правової фірми «Пахаренко і партнери» — як свідчить практика захисту прав ІВ в Україні у порівнянні із попередніми роками з 2020 року почала збільшуватись кількість виявлення підпільних виробництв фальсифікованої продукції та організованих груп, які їх засновували.  Кількість кримінальних проваджень про порушення ПІВ за ст. 176 та 229 ККУ, внесених до ЄРДР в 2020 р., щонайменше, на 100 більше ніж в 2019 р., за 5 місяців 2021 р. тенденція продовжує зростати.

 Для досягнення завдань кримінального судочинства необхідна тісна співпраця правовласника з правоохоронними органами, та активна позиція потерпілого/його представника в процесі доказування. Одним з способів співпраці можуть бути навчальні семінари для поліції.

При вилученнях у виробничому приміщенні продукції з ознаками фальсифікованої без заяви одного з правовласників, продукція якого також виявлена в ході обшуку, необхідна єдина позиція слідчих-прокурорів-суду, яка на сьогодні відсутня, а тому необхідно узагальнення судової практики та відповідні правові позиції.

Реформування правоохоронних органів та судово-правова реформа є важливими, однак щодо кримінальних проваджень про порушення ПІВ необхідна спеціалізація слідчих, що могло б прискорити досудове розслідування;

Контрольована закупка – важливий засіб доказування, однак відсутня єдність в підході до її використання, а тому необхідна узагальнена позиція прокуратури та судової практики

Загальні зміни в ККУ, які призвели до послаблення захисту ПІВ (звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності). Як Ви знаєте раніше злочини класифікувалися як нетяжкі, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі. Всі злочини, що були середньої тяжкості мали 5 річний строк для притягнення до кримінальної відповідальності.

Зміна тяжкості злочинів за ст. 12 ККУ призвела до пом’якшення відповідальності за правопорушення в сфері ІВ, а тому після реформи усі правопорушення в сфері ІВ окрім тяжких — ч. 3 ст. 176, 177, 229 ККУ, стали нетяжкими і передбачений строк звільнення від кримінальної відповідальності по статті 49 ККУ – 2 або 3 роки. Непоодинокі випадки, коли обвинувачені та їх захисники намагаються затягнути судовий розгляд для закриття справи по ст. 49 ККУ., а тому необхідно шукати шляхи для розв’язання даного питання.

Олександр Пахаренко, партнер «Пахаренко і партнери», директор УАПП — загальний підсумок щодо практики захисту ПІВ в Україні — враховуючи суспільну небезпеку від контрафактної продукції, кількість якої невпинно збільшується, єдиним дієвим механізмом впливу на ринок контрафакту є створення умов, за яких виготовлення та збут контрафактної продукції стануть непривабливими і невигідними, а цього можливо досягнути лише шляхом застосування більш жорстких санкцій до виробників та продавців контрафакту та налагодження ефективної роботи правоохоронних органів у цій сфері в тісній співпраці з правовласниками. Окремої уваги потребує запровадження адміністративної відповідальності третіх осіб (адміністраторів ринків, платформ е-комерції, логістичних компаній тощо) за сприяння розповсюдженню контрафактної продукції, але це вже питання для окремої сесії.

Більш детально за посиланням на матеріал Юридичної практики: https://pravo.ua/iakym-chynom-zupynyty-porushnykiv-prav-intelektualnoi-vlasnosti-obhovoriuvaly-eksperty-onlain-zustrichi-bez-kravatok-ipf-2021/?fbclid=IwAR00o96DP9Sd9wK18AJDday77bZDk4fDc-8zked-ujSHa08sluw-3jZdgb8