Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD) та Відомство з інтелектуальної власності Європейського Союзу (EUIPO) у березні цього року підготували нове дослідження «Небезпечні підробки. Торгівля контрафактними товарами, які становлять загрозу для здоров’я, безпеки та довкілля».

Метою дослідження є кількісна оцінка масштабів і тенденцій торгівлі контрафактними товарами, які становлять загрозу для здоров’я, безпеки та довкілля. Дослідження спирається на аналіз унікального набору даних щодо митних конфіскацій та даних правоохоронних органів у міжнародному контексті , у поєднанні зі структурованими інтерв’ю з фахівцями з правоохоронних органів.

Теоретично, усі контрафактні товари становлять загрозу і можуть бути небезпечними для споживачів. З урахуванням різних рівнів загрози, у дослідженні запроваджено два спеціальні підходи до визначення масштабів загроз з боку небезпечних підробок.

В межах широкого підходу розглядаються товари, які повинні відповідати стандартам безпеки для конкретних видів товарів, та/або встановленим Управлінням з контролю за продуктами та лікарськими засобами США  та/або відповідати вимогам американського законопроекту  «SHOP SAFE ACT».

Було встановлено, що найбільшими експортерами небезпечних підробок, на які припадає понад три чверті загального обсягу вилученої продукції, є Китай та Гонг Конг (Китай). Поштові посилки, кількість яких збільшилась із зростанням популярності електронної торгівлі, є найпоширенішим способом транспортування небезпечних підробок, що значною мірою ускладнює процеси моніторингу і виявлення таких товарів, а також знижує імовірність виявлення та застосування штрафів до порушників. Основними пунктами призначення невеликих посилок, що містили небезпечні товари, були країни Європейського Союзу та США. Проте, за вартістю вилучених товарів, значно переважають товари, що транспортувалися морським транспортом. Географія доставки небезпечних підробок, що постачалися морським транспортом, була дуже різноманітною, і в першу чергу це були країни Перської Затоки.

При більш уважному, вузькоспеціалізованому підході розглядаються лише продукти харчування, лікарські засоби, косметика та ті категорії товарів, щодо яких найчастіше надходять попередження про небезпеку та мають місце випадки відкликання. Завдяки цьому підходу було виявлено, що найбільш поширеними на ринку категоріями небезпечних підробок були парфуми та косметика, одяг, іграшки, запчастини до автомобілів та лікарські засоби. Більшість з цих товарів походять з Китаю (55% світових обсягів вилучених товарів) та Гонг Конгу (Китай) (19%). 60% вилучених небезпечних товарів транспортувалися поштовими службами, в той час як за вартістю вилучених товарів, провідну роль відігравав морський транспорт.

60% світових обсягів вилучених небезпечних товарів, що направлялися до ЄС, становили Інтернет-покупки, проте з точки зору вартості вилученої продукції, такі товари складали лише невелику частку. З-поміж різних видів небезпечних товарів, що купувалися через Інтернет, найпоширенішою категорією товарів була косметика, за нею йшов одяг, іграшки та запасні частини до автомобілів. Основна частка цих товарів (75%) транспортувалася з Китаю.

Пандемія коронавируса COVID-19 вплинула на торгівлю небезпечними підробками, і в більшості випадків ця криза посилила існуючі тенденції. Особливо це стосується підроблених ліків та інших категорій товарів, пов’язаних з високим ризиком, таких як алкогольні напої, де порушення ланцюжків постачання та зміна попиту створили нові можливості для злочинної діяльності. Проте таке загальне різке зростання обсягів підробок було пов’язане не лише з ліками та засобами індивідуального захисту (ЗІЗ), а й великою кількістю інших товарів, які також можуть становити загрозу здоров’ю та безпеці, зокрема споживчими товарами та запасними частинами.

Щоб зрозуміти і подолати загрози, пов’язані з торгівлею небезпечними підробленими та піратськими товарами, урядам потрібна актуальна інформація про їх обсяги, масштаби та тенденції. Це дослідження є частиною тривалого моніторингу, покликаного допомогти у формуванні і впровадженні належної політики.