25 листопада 2014 року відбулось публічне обговорення проекту Плану заходів з підтримки розвитку індустрії програмної продукції на 2015 рік, організоване Асоціацією «ІТ України» за підтримки державного Агентства з електронного управління. План був розроблений Агентством з урахуванням пропозицій ІТ-спільноти на виконання Закону України «Про державну підтримку розвитку індустрії програмної продукції». Участь в обговоренні взяли представники ІТ-компаній, голова Агентства з питань електронного управління, народні депутати України.

Основні напрямки роботи на рік для органів виконавчої влади, визначені в документі, такі :
— створення системи статистичного моніторингу розвитку ІТ-галузі й удосконалення податкових стимулів в ІТ-сфері, для чого запропоновано провести відповідне економічне дослідження;
— удосконалення законодавства в галузі інтелектуальної власності і його гармонізація з міжнародною практикою. Адже, зокрема, сьогодні в Україні безкоштовне ПЗ — поза правового поля. А замість звичних для всього сучасного світу форматів ліцензійних договорів EULA (ліцензія кінцевого користувача) зазвичай застосовуються «важковагові» правові схеми з переданням прав інтелектуальної власності чи роялті;
— розвиток системи ІТ-освіти за рахунок збільшення обсягів підготовки ІТ-спеціалістів, покращення якості освітніх програм з інформатики та додаткової ІТ-підготовки фізиків, математиків і фахівців у галузі електроніки. Як показує статистка, фахівці, котрі навчаються за цими спеціальностями, часто стають успішними ІТ-никами.

Представники галузі різко виступили проти пункту, яким пропонувалось розробити й затвердити методику оцінки вартості розробки програмного забезпечення. Як зазначив директор Асоціації Віктор Валєєв, «будь-які подібні «стандарти» стануть ще однією годівницею для контролерів, які ходитимуть компаніями і запитуватимуть, чому контракт підписаний не відповідно до методики».

Юрій Сивицький, член наглядової ради Інтекрасі груп, співзасновник компанії Софтлайн, заявив, що галузь гостро потребує дерегуляції ЗЕД-діяльності — адже згідно з вітчизняним законодавством українській ІТ-компанії відкрити й забезпечити функціонування представництва за кордоном — дуже складно. А «акти з мокрою печаткою», яких українські компанії вимагають від зарубіжних контрагентів, аби не потрапити під дію правила «90 днів» щодо повернення валютної виручки — категорично не сприймаються замовниками. Голова Агентства Олександр Риженко, своєю чергою, пообіцяв допрацювати документ і врахувати ключові побажання галузі.

За інф. сайту Асоціації «Інформаційні технології України»