Наприкінці листопада 2013 року в приміщенні Головного управління Міндоходів в Одеській області відбувся круглий стіл стосовно сприяння органами доходів і зборів захисту прав інтелектуальної власності на тему: «Контрафактна продукція та заходи щодо її запобігання», у засіданні якого взяв участь представник компанії «Пахаренко і партнери».

Засідання було присвячене обговоренню питань протидії порушенням прав інтелектуальної власності та недопущення на територію України контрафактних товарів.

У заході взяли участь керівництво та фахівці Південної митниці Міндоходів, інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області, представники Місії Європейського союзу з прикордонної допомоги Молдові та Україні, громадськості та суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють експортно-імпортні операції з товарами, що містять об’єкти прав інтелектуальної власності.

Зокрема, начальник Головного управління Міндоходів в Одеській області Олександр Чернобай зазначив, що результатом кожного десятого призупинення митного оформлення є знищення контрафактної продукції; в інших випадках правовласники відновили свої права на об’єкти інтелектуальної власності шляхом підписання досудової мирової угоди. За словами пана Чернобая, зручне географічне розташування, близькість ринків збуту продукції, розвинена мережа портів та транспортних комунікацій надають Одеській області не тільки переваги перед іншими регіонами України, але й вимагають особливої уваги в питаннях дотримання митного законодавства, насамперед, захисту прав інтелектуальної власності та протидії поширенню контрафактної продукції, враховуючи, що контрафакт не тільки завдає колосальної шкоди міжнародній економіці, а й є реальною загрозою здоров’ю та безпеці людей.

Начальник Одеської обласної інспекції з питань захисту прав споживачів Людмила Варавва зазначила: «На жаль, не всі підприємці добросовісні й дотримуються вимог чинного законодавства. На споживацький ринок надходять товари сумнівної якості, як продовольчої, так і не продовольчої груп».

Пані Варавва підкреслила, що в погоні за мільйонними прибутками виробники та реалізатори побутової техніки часто ігнорують стандарти якості й під прикриттям відомих світових брендів «отоварюють» населення низькопробною контрафактною продукцією, приправивши її яскравою рекламою і заманливими акційними пропозиціями. Це підтверджують результати перевірок Держспоживінспекції України, яка викрила найбільші мережі супермаркетів «Ельдорадо», «Комфітрейд» та «Епіцентр» у торгівлі забороненою й нерідко небезпечною для життя технікою.

«Протягом січня — листопада 2013 року спеціалістами інспекції перевірено 1220 суб’єктів підприємницької діяльності. Порушення виявлені у 80% від перевірених. Знято з реалізації 69% від перевірених товарів через невідповідність вимогам нормативних документів. Протягом останніх 2-х тижнів листопада за зверненнями народного депутата України Держспоживінспекцією України проведені перевірки мережі магазинів «Фокстрот». В усіх перевірених магазинах встановлені порушення: пущені в реалізацію товари без інформації про найменування виробника товарів, його місцезнаходження, дати виробництва; без нанесення Національного знака відповідності, який підтверджує безпечність продукції для життя, здоров’я і майна споживача; не надані прибуткові документи», — розповіла Людмила Варавва.

Очевидно, що виробництво й поширення контрафактної продукції дуже вигідне для недобросовісних підприємців, оскільки без витрат на якісні матеріали, рекламу, просування власної продукції, вони можуть отримати прибуток, користуючись репутацією відомого виробника.

Як зазначила пані Варавва, чинним законодавством України з питань захисту прав споживачів до правопорушників, які реалізують фальсифіковану (або контрафактну) продукцію, застосовуються штрафні санкції. Заборона на реалізацію такої продукції на внутрішньому ринку України видається за рішенням суду. У разі, якщо під час перевірок характеристик продукції виявлені ознаки фальсифікації продукції, порушення прав інтелектуальної власності, інформація направляється до відповідних уповноважених державних органів для вжиття заходів реагування — правоохоронні органи, органи Міндоходів.

«Боротьба з виробництвом і поширенням контрафактної продукції є важливою проблемою, яка потребує невідкладного й скоординованого рішення. І може бути ефективною лише за умови активної взаємодії правовласників, державних органів та споживачів», — підсумувала свій виступ Людмила Варавва.

Олександр Чернобай, підсумовуючи обговорення, зазначив, що лише за умови активної взаємодії всіх учасників ринку спільно намічені заходи в сфері боротьби з контрафактною продукцією створять синергію бізнесу, влади й громадськості, спрямовану на процвітання нашої держави та Одеського регіону.

За результатами засідання круглого столу було прийняте рішення узагальнити пропозиції учасників щодо вирішення порушених питань. Зокрема, компанією «Пахаренко і партнери» були надані пропозиції щодо вирішення таких питань:
1. Під час заповнення митних декларацій п.п. 5 п. 8 ст. 257 Митного кодексу України (далі — МКУ) надає право декларанту не вносити відомостей про торговельну марку та виробника, якщо вони не зазначені у товаросупровідних і комерційних документах, які декларант подає до митного органу.
Як результат, торговельна марка не зазначається або надається недостовірна інформація, зазначена в таких документах. Митні органи, своєю чергою, не мають можливості здійснювати 100% огляд імпортованої продукції, що ввозиться на митну територію України. Відповідно, в таких випадках існує можливість незаконного імпорту контрафактної продукції.
Пропозиції:
— внести зміни до ст. 257 МКУ стосовно обов’язку декларанта під час внесення відомостей до митної декларації: 1) зазначати нанесену на товар торговельну марку незалежно від того, зазначена вона в товаросупровідних чи комерційних документах чи ні, та 2) додавати до митної декларації фотографії зовнішнього вигляду товару, його упакування та нанесеної торговельної марки.

2. Відповідно до ст. 476 МКУ при ввезенні на митну територію України або вивезенні за її межі товарів, призначених для виробничої або іншої підприємницької діяльності, з порушенням охоронюваних законом прав інтелектуальної власності, співробітники митних органів складають протокол про порушення митних правил і разом із зібраними матеріалами направляють його до суду. Санкція даної статті передбачає накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 грн.) з конфіскацією товарів, які переміщуються з порушенням прав інтелектуальної власності. Суд, розглядаючи таку справу, не має підстав виносити рішення щодо знищення вилученої фальсифікованої продукції, оскільки це не передбачено санкцією ст. 476 МКУ.
Разом з тим, ст. 243 МКУ передбачено, що товари, конфісковані за рішенням суду відповідно до статті 476 МКУ, у строки, встановлені законодавством для виконання судових рішень, підлягають безоплатному переданню для потреб лікувальних, навчальних закладів, закладів та установ соціально-культурної сфери, інших закладів та установ, що фінансуються за рахунок державного чи місцевих бюджетів, або переробці, утилізації чи знищенню.
В такому разі правовласник не наділений правом проконтролювати процес переробки, утилізації чи знищення конфіскованого за рішенням суду товару.
Пропозиції:
а) внести зміни до санкцій ст. 476 МКУ та викласти її в такій редакції: «Переміщення товарів через митний кордон України з порушенням прав інтелектуальної власності
1. Ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території товарів, призначених для виробничої або іншої підприємницької діяльності, з порушенням охоронюваних законом прав інтелектуальної власності — тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією товарів, що переміщуються з порушенням права інтелектуальної власності, та їх подальшим знищенням або без такого»;
б) збільшити розмір штрафу, передбаченого ст. 476 МКУ, залежно від кількості виявленого фальсифікованого товару та його вартості (накладення штрафу в розмірі від однієї до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);
в) ввести до кола осіб, які мають право брати участь у провадженні в справах про порушення митних правил (ст.497 МКУ), правовласників, торговельні марки яких використано, а також включити останніх, за їх бажанням, до складу комісії, яка бере участь у переробці, утилізації чи знищенні, з обов’язком підпису відповідних актів (у разі участі в процесі). Відмова правовласника від участі в знищенні має бути викладена в письмовому вигляді та надана відповідному органу.

3. Трапляються випадки, коли суди під час розгляду протоколів про порушення митних правил, складених митними органами не за ст. 476 МКУ приймають рішення про конфіскацію товарів (ст.ст. 472, 482, 483 МКУ). Після конфіскації такі товари можуть бути введені в обіг на території України шляхом їх подальшого продажу як конфіскованого товару.
Проблема полягає в тому, що такий товар жодним чином не перевіряється митними органами на наявність на ньому торговельних марок та чи вони використанні законно, і, відповідно, така інформаціє не заноситься до протоколу про порушення митних правил під час його складання. Таким чином, законодавством надана можливість вільно вводити фальсифікований товар на ринок України в порушення ст. 6 Закону «Про захист прав споживачів».
Пропозиції:
— внести зміни до МКУ, якими зобов’язати митні органи під час складання протоколів про порушення митних правил за статтями, які передбачають конфіскацію товарів, перевіряти наявність на таких товарах торговельних марок і законність їх використання, з подальшим інформуванням правовласників використаних торговельних марок та вжиттям необхідних заходів з недопущення потрапляння на внутрішній ринок України фальсифікованої продукції.

4. Під час ввезення великих обсягів товарів як гуманітарної допомоги трапляються випадки імпорту фальсифікованої продукції. В разі виявлення таких товарів митні органи позбавлені можливості складати протоколи про порушення митних правил з посиланням на ст. 476 МКУ, оскільки в даному випадку відбувається ввезення на митну територію України або вивезення за її межі товарів, не призначених для виробничої або іншої підприємницької діяльності.
Пропозиції:
— викласти ст. 476 МКУ в такій редакції:
«Переміщення товарів через митний кордон України з порушенням прав інтелектуальної власності
1. Ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території товарів з порушенням охоронюваних законом прав інтелектуальної власності — тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією товарів, що переміщуються з порушенням права інтелектуальної власності, та їх подальшим знищенням або без такого», викресливши зі статті слова «призначених для виробничої або іншої підприємницької діяльності».

5. При виявленні контрафактних товарів у поштових відправленнях виникає проблема в застосуванні норм ст. 401 МКУ щодо знищення контрафактної продукції в разі надання згоди на це її власником, оскільки відповідно до норм даної статті необхідно відібрати контрафактні зразки для зберігання їх протягом року, а в поштових відправленнях зазвичай наявний лише один екземпляр контрафактної продукції.
Пропозиції:
— внести зміни до п. 4 ст. 401 МКУ стосовно надання права митним органам, у разі надходження клопотання правовласника та надання згоди власника товару, замість відбору зразка для зберігання складати акт опису такого зразка, здійснивши його фотофіксацію та вживши заходів, направлених на його знищення.

6. Відповідно до п. 3 ст. 397 МКУ заходи, пов’язані з призупиненням митного оформлення, застосовуються органами доходів і зборів щодо товарів, які ввозяться на митну територію України для вільного обігу або вивозяться для вільного обігу за межі митної території України. Таким чином, стосовно контрафактних товарів, які заявлені до митного режиму «транзит», митні органи не мають можливості вживати заходів, спрямованих на сприяння захисту прав інтелектуальної власності.
Пропозиції:
— надати право митним органам, у разі виявлення контрафактної продукції, яка заявлена до режиму «транзит», невідкладно повідомляти про це правовласників для можливості відповідного реагування в країнах, до яких даний товар прямує.

За вл. інф.