Результати роботи науково-практичної дискусійної панелі: «Організація сприяння митними органами захисту майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку»

Захід був організований Державною митною службою України, співорганізатором виступила програма Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Конкурентноспроможна економіка України». Партнером проведення дискусійної панелі виступила програма ЄС з підтримки управління державними фінансами (EU4PFM). Участь у заході взяли представники правовласників, представники профільних департаментів Держмитслужби та митниць, європейські експерти, а також фахівці навчальних та наукових установ.

Одним із спікерів заходу став Олександр Пахаренко, партнер патентно правової фірми «Пахаренко і партнери», адвокат, патентний повірений, директор Українського альянсу по боротьбі з підробками та піратством (UAACP).

Щодо обговорення принципів вичерпання прав на ТМ та паралельного імпорту, то, на нашу переконливу думку, ці питання не мають відношення до боротьби із контрафактом. Наразі в підпункті 1 пункту 3 статті 397 МКУ чітко визначено, що заходи щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності не застосовуються до оригінальних товарів, тобто товарів, які були виготовлені за згодою правовласника, або товарів, виготовлених особою, належним чином уповноваженою правовласником на виробництво певної кількості товарів, у тому числі у кількості, що перевищує обумовлену між цією особою і правовласником. Тому не має сенсу в таких випадках повертатись до обговорення принципу вичерпання прав на ТМ, бо оригінальні товари не мають призупинятись на митному кордоні у відповідності до чинного законодавства і Регламенту ЄС №608/2013. Власник ТМ лише в одному випадку може заборонити подальше використання товару, введеного під ТМ в обіг, у зв’язку з його подальшим продажом —у разі зміни або погіршення стану товару після введення його в цивільний оборот, бо в таких випадках це буде порушенням прав ІВ власника цієї ТМ.

Сьогодні переважна більшість контрафакту потрапляє в Україну із-за кордонуконтрабандними шляхами. До початку широкомасштабних військових дій досить активно українські шахраї виробляли засоби для прання, миючі засоби, каву, одяг, взуття. Наразі виробництв контрафакту всередині країни виявляють значно менше, ніж було у довоєнний час. Окрім того боротьба на ринку України у співпраці із правоохоронними органами обмежена із-за військових дій, наразі інші пріоритети у правоохоронців.

Тому призупиняти контрафакт на українській митниці необхідно і можливо. Це відповідає приписам Регламенту ЄС №608/2013 (п.4 преамбули, п.1 ст.17), які встановлюють, що митному контролю мають підлягати усі товари, і в випадках коли ці товари порушують права правовласників, чиї ТМ, внесені в митний реєстр, ці товари повинні бути призупинені або затримані (конфісковані). Тому, у разі виявлення при митному контролі товарів, які незаконно переміщуються через митний кордон України з приховуванням від митного контролю чи поза митним контролем, або з неналежним декларуванням, вони мають бути обов’язково перевірені на предмет порушення прав ІВ. Якщо виявиться, що ці товари є контрафактними, то після конфіскації вони мають бути знищені, а не бути реалізованими та потрапити в обіг. При цьому, якщо товар контрафактний, то в обов’язковому порядку має залучатися правовласник або його представник до цієї справи про порушення ПМП для захисту своїх прав ІВ.

На нашу переконливу думку, яку ми вже неодноразово озвучували на усіх заходах для посилення прикордонних заходів захисту прав ІВ на митному кордоні необхідні такі зміни:

—     повна діджиталізація і прозорість процесу роботи митних органів, пов’язаних із призупиненням митного оформлення товарів за підозрою у порушення прав ІВ, в тому числі і за рахунок створення нової системи управління ризиками — автоматизованої, сучасної, яка працює не вибірково, а по всіх порушниках митних правил та автоматизації подальшої взаємодії правовласників, митників та декларантів при призупиненнях митного оформлення;

—     включення в роботу усіх працюючих митниць;

—     призупинення масштабних партій контрафактних товарів;

—     обов’язкове настання правових наслідків —контрафакт знищили або склали протокол про порушення митних правил.

Що стосується змін до митного законодавства стосовно сприяння захисту прав ІВ. Як показала практика компанії Пахаренко і партнери, нове українське митне законодавство в цілому відповідає європейському, а тому наразі потребує лише точкових змін. Про це більш детально говорив Павло Рябець, Експерт з питань захисту прав ІВ Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Конкурентоспроможна економіка України».Пахаренко і партнери, повністю згодні з викладеними у фінальному Звіті цієї програми пропозиціями.Зупинимось лише на головних, з точки зору практиків, моментах.

Митні органи мають складати адмінпротокол за ст. 476 МКУ лише на основі підтвердження правовласника (представника) щодо контрафактності, що буде повністю відповідати європейським законодавству та практиці. . У зв’язку із цим потребує конкретизації і саме визначення контрафактної продукції, до якої не мають відноситись товари, які містять схожі ТМ. При цьому в самому протоколі про порушення МП за ст. 476 МКУ рекомендуємо вказувати не лише фактичні обставини, а і норми статей Законів України у сфері ІВ (об’єкт прав ІВ, суть порушення), а до протоколу додавати максимум документів, які свідчать про порушення прав ІВ та про контрафактність призупинених товарів

Правовласники (представники) обов’язково повинні бути учасниками такого судового процесу для захисту своєї позиції в  суді щодо контрафактності призупиненого товару.  На даний час в переліку осіб (статті 497, 498 МКУ), які беруть участь у провадженні в справах про порушення митних правил (МП), правовласник або його представник відсутній. В результаті окремі судді відмовляють правовласнику або його представнику в можливості брати участь в справах даної категорії.

До розгляду справи в суді має бути залучений правовласник або його представник, а тому рекомендуємо сформувати єдину форму листа для правовласника із всією необхідною інформацією — щодо самого протоколу про порушення МП та дату його судового розгляду.

Контрафакт обов’язково має бути знищеним, а розмір штрафу санкції ст. 476 МКУ — збільшений.

Ані Угода ТРІПС (ст.ст. 46, 61), ані Угода про асоціацію між Україною та ЄС (ст. 237) не передбачають розпорядження конфіскованими контрафактними товарами, шляхом їх подальшого використання, у тому числі в соціально-культурній, медичній, освітній сферах тощо. Натомість вищезазначеними міжнародними договорами передбачається, зокрема вилучення контрафактних та піратських товарів без будь-якої компенсації з торговельних каналів та їх знищення.

Для імпортера великої партії контрафактної продукції штраф в 17000 грн. є незначним і не виконує своєї стримуючої функції, розмір штрафу має бути не меншим 51000 грн., а для великих партій (від 10 00 штук) не менше 170000 грн.

Ще одним загальним пріоритетом при відновленні України після перемоги у війні з росією, який допоможе правоохоронним органам боротись із контрафактом та в цілому із контрабандою, має стати запровадження обов’язку суб’єктів господарювання при реалізації будь-якого імпортного товару на українському фізичному ринку та в Інтернеті мати копію декларації або її номер, за якою такий товар був імпортований.

« Повернутись до списку новин