Щороку  Всесвітній день боротьби з підробками  привертає увагу світового суспільства до злочинної глобальної загрози виробництва та розповсюдження контрафактної продукції, яка має глибокі негативні економічні, соціальні та безпекові наслідки.

Цей день був започаткований у 1999 році Всесвітньою групою з боротьби з підробками (GACG Network) і припадає на першу середу червня. З того часу боротьба з підробками є глобальним пріоритетом в економіці, охороні здоров’я та безпеці усіх країн. В цей день фахова світова спільнота мобілізує уряди, компанії та громадян для засудження розповсюдження контрафактної продукції й інформує про ризики, пов’язані із контрафактною продукцією.

Україна долучилася до цього просвітницького руху у 2012 році, запустивши за ініціативи Українського альянсу по боротьбі з підробками та піратством та за підтримки державних органів та організацій системи інтелектуальної власності безстрокову національну просвітницьку кампанію «Дні боротьби з підробками та піратством в Україні».  Супроводжує просвітницьку діяльність Альянсу патентно-правова фірма Пахаренко і партнери, для співробітників якої це є соціально відповідальна діяльність, направлена на формування раціональної моделі споживання та підвищення рівня обізнаності українців щодо ризиків і наслідків придбання контрафактних товарів.

Із моменту створення Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій  (ІР офісу) його фахівці активно проводять численні просвітницькі заходи, присвячені вихованню поваги до прав інтелектуальної власності в нашому суспільстві та надають поради як убезпечити себе від підробок!

Радимо ознайомитись із зверненням до суспільства у своєму блозі  директорки ІР офісу Олена Орлюк в публікації «Справжня ціна контрафакту: як не потрапити у пастку підробок» https://pravo.ua/spravzhnia-tsina-kontrafaktu-iak-ne-potrapyty-u-pastku-pidrobok-bloh-oleny-orliuk/, де констатовано, що контрафакт — це бруд економіки, це непотріб, який лише зовні нагадує товар, та детально описані підстави, які заставляють говорити про контрафакт сьогодні в Україні та загрози, які несуть в собі підробки для держави і суспільства.

Президент Українського альянсу по боротьбі з підробками та піратством Антоніна Пахаренко-Андерсон повністю розділяє позицію Олени Орлюк і своєю чергою звертається до кожного українця в ці безпрецедентні воєнні часи: «Свідома відмова від купівлі контрафактних товарів, починається із себе! Поважай себе – купуй оригінал!».

 Глобальні тенденції світової торгівлі контрафактом та проблеми правозастосування 2025

Безумовно міжнародна торгівля створила нові можливості для інновацій та економічного зростання, однак, вона також створила проблеми, зокрема щодо захисту прав інтелектуальної власності. Про це свідчать результати травневого оновленого аналізу міжнародної торгівлі контрафактними товарами на основі найновіших даних (2021) про глобальні митні вилучення, який був підготовлений спільно Директоратом торгівлі та сільського господарства ОЕСР та Службою економіки та аналізу даних EUIPO Mapping Global Trade in Fakes 2025 – EUIPO.

Зокрема у Звіті проаналізовано тенденції розвитку контрафактної торгівлі та проблеми правозастосування, та зазначено, що виробники підробок використовують прогалини в правозастосуванні, включаючи обмежені ресурси та зміну пріоритетів, тоді як «локалізація» та відправлення невеликих посилок ще більше ускладнюють виявлення. Складна природа глобальних ланцюгів поставок створює можливість до порушень інтелектуальної власності. Підроблені товари проникають у ці мережі, підриваючи легальний бізнес, позбавляючи бюджети країн доходів та створюючи ризики для охорони здоров’я та безпеки населення. Незаконна торгівля підробленими товарами також пов’язана з організованою злочинністю та корупцією, яка використовує прогалини в регулюванні та правозастосуванні. Ці проблеми посилюються зростаючою складністю та глобальним характером ланцюгів поставок. Шахраї використовують онлайн-платформи та сучасну логістику для проникнення в законну торгівлю, причому поштові служби стають основним каналом розповсюдження. Невеликі посилки, які часто класифікуються як торгівля «de minimis», уникають контролю та створюють труднощі для правоохоронних органів. Посилення правозастосування вимагає кращої координації, обміну інформацією та співпраці з правовласниками та торговельними посередниками. В тому числі необхідна посилена взаємодія з торговельними посередниками, включаючи поштові та транспортні служби, що  має вирішальне значення для стримування незаконної торгівлі та захисту глобальних ланцюгів поставок.

Дослідники зазначили, що у 2021 році світова торгівля контрафактними товарами оцінювалася приблизно в 467 мільярдів доларів США, що становить 2,3% від загального світового імпорту. Це абсолютне значення являє собою збільшення порівняно з 2019 роком, коли торгівля контрафактними товарами оцінювалася в 464 мільярди доларів США; однак її відносна частка дещо зменшилася, оскільки торгівля контрафактними товарами становила 2,5% світової торгівлі у 2019 році. Що стосується імпорту до ЄС, вартість імпорту контрафактних товарів оцінювалася в 117 мільярдів доларів США, що становить 4,7% від загального імпорту ЄС.

Статистичний аналіз даних надає оцінки схильності кожної країни до експорту підробок та схильності кожної групи товарів до підробки. Підробки охоплюють майже 50 з 96 категорій товарів, причому головними цілями залишаються товари високої цінності, такі як одяг, взуття, шкіряні вироби та електроніка. Підроблені годинники та взуття становлять найбільшу частку вилучених товарів за вартістю, тоді як небезпечні підробки, включаючи фармацевтичні препарати, косметику та іграшки, становлять значні ризики для здоров’я та безпеки.

Дослідники констатують, що Китай продовжує домінувати як основне джерело контрафактних товарів, а інші регіони також роблять свій внесок. Більше того, індекс GTRIC, який оцінює ймовірність того, що певні країни є основними джерелами експорту контрафактної продукції, вказує на те, що джерела підробленого одягу численні та поширені по всьому світу, що вказує на високу ймовірність того, що такі країни, як Бангладеш, Ліван, Сирійська Арабська Республіка та Туреччина, є ключовими джерелами. ЄС залишається ключовою мішенню для імпорту контрафактних товарів, переважно походженням з Китаю та Гонконгу (Китай), на які припадає найбільша вартість вилучених контрафактних товарів. Контрафактні товари варіюються від предметів повсякденного вжитку до предметів розкоші, включаючи небезпечних підроблені автомобільні запчастини та фармацевтичні препарати. Незважаючи на зниження вартості контрафактної торгівлі після COVID-19, вплив ЄС залишається значним, оскільки виробники підробок адаптувалися, перемістивши виробництво ближче до ринків призначення.

 Що стосується виробництва та розповсюдження контрафактних товарів в Україні, то насьогодні головну роль в боротьбі з контрафактом відіграють митниця та правоохоронні органи у тісній співпраці з правовласниками. Так, за інформацією керівника Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки Олександра Ткачука, детективи концентрують найбільшу увагу на викритті підпільних виробництв та мереж продажу контрафактних товарів. Задокументовано та припинено діяльність 16 масштабних виробництв контрафактної продукції відомих світових брендів на території Київської, Закарпатської, Одеської, Миколаївської, Чернівецької та Кіровоградської областей. Детективи скерували до суду  55 кримінальних проваджень відносно понад 95 осіб. Лише з початку цього року 17 особам повідомлено про підозру. Орієнтовна вартість вилученої контрафактної продукції становить: понад 480 млн. грн. Основними каналами розповсюдження контрафактної продукції залишаються великі оптові ринки та on-line торгівля. А джерелами надходження контрафакту на ринок України – підпільні цехи та контрабандні товари переважно з Китаю й Туреччини https://esbu.gov.ua/news/zakonodavchi-zminy-ta-kontakt-tsentr-dlia-pravovlasnykiv-u-beb-vidbuvsia-forum-kryminalno-pravovyi-zakhyst-ip-v-umovakh-viiny.

 Повертаючись до національної просвітницької кампанії наголосимо, що підвищення рівня обізнаності споживачів щодо масштабів проблеми виробництва та продажу контрафактних та піратських товарів є одним із ефективних шляхів боротьби із цією злочинною загрозою, тому що боротьба не може бути ефективною без широкої підтримки суспільством!

Головний меседж Альянсу співвітчизникам такий — український споживач повинен усвідомити, що купуючи контрафактний товар, можна не тільки нашкодити своєму здоров’ю, а й своїми діями підтримати тіньовий бізнес і організовану злочинність, а від цього страждає економіка нашої країни, безпека, екологія та благополуччя кожного з нас!

Фото: Просвітницька акція 2019