Рубрика «Репортаж» Юридичної практики № 25-26 (1226-1227), від 29 червня 2021 року,  присвячена темі «ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ГЛАСНІСТЬ» і йдеться у матеріали про  VIII Міжнародний форум з інтелектуальної власності (IPF 2021), який відбувся 23 червня. Одним із генеральних партнерів заходу традиційно виступила патентно-правова фірма «Пахаренко і партнери»,  а одна із панельних дискусій IPF 2021 була присвячена «Захисту ІР», модератором якої виступив Олександр Пахаренко, партнер ППФ «Пахаренко і партнери», директор Українського альянсу по боротьбі з підробками та піратством, адвокат, патентний повірений.

Коментар Олександра Пахаренко: «На моє переконання, Україна наразі цілком готова зупиняти порушників прав інтелектуальної власності. Що стосується прикордонних заходів, то для виправлення ситуації та зменшення обсягів продукції, що порушує права ІВ (зокрема контрафактної та піратської) на території України, слід забезпечити перехід усіх митниць Держмитслужби до нових принципів роботи щодо сприяння захисту прав ІВ на кордоні та налагодити контроль за цим процесом держави і зацікавлених осіб.

Для ведення боротьби всередині країни єдиним дієвим механізмом впливу на ринок контрафакту є створення умов, за яких виготовлення та збут контрафактної продукції стануть непривабливими і невигідними, шляхом:

застосування більш жорстких санкцій до виробників, продавців та третіх осіб (адміністраторів ринків, платформ е-комерції, логістичних компаній тощо) за сприяння розповсюдженню контрафактної продукції,

налагодження ефективної роботи правоохоронних органів у цій сфері в тісній співпраці з правовласниками,

проведення просвітницьких акцій, які висвітлюють цю проблему і способи її вирішення.

Також у матеріалі про «Захист ІР»

Онлайн-зустріч «без краваток», присвячену проблемам зупинення порушення прав інтелектуальної власності, модерував Олександр Пахаренко, партнер «Пахаренко і партнери».

Результати дослідження Українського альянсу по боротьбі з підробками та піратством (УАПП) щодо стану виконання прикордонних заходів зі сприяння захисту прав інтелектуальної власності на митниці, проведеного навесні цього року, показали, зокрема, що, на думку 22 % респондентів, ефективність застосування заходів із захисту прав інтелектуальної власності на митниці після внесення змін до Митного кодексу України та запровадження нових порядків, затверджених наказами Міністерства фінансів України № 281 та № 282 від 9 червня 2020 року, прийнятна на сьогодні, але потребує вдосконалення, а 78 % респондентів повідомили, що їх повністю не задовольняє теперішня робота митниці (відсутні

призупинення митного оформлення товарів, що порушують права інтелектуальної власності, або наявні призупинення лише оригінальних товарів).

✅ Артем Тищенко, керівник підрозділу з питань сприяння захисту прав інтелектуальної власності Одеської митниці Державної митної служби України, зазначив, що митна система у 2021 році показує зростання ефективності під час затримання товарів, які підлягають митному оформленню і підозрюються в порушенні прав інтелектуальної власності. Однак це зростання пов’язане з різким зменшенням кількості таких заходів — лише 10 % заходів митних органів у 2020 році стосувались виявлення товарів, що порушують права ІВ, у 2021 році вже 25 % таких заходів були ефективними з точки зору недопущення зазначених порушень.

✅ Олексій Гащицький, заступник начальника відділу сприяння захисту прав інтелектуальної власності Управління нетарифного регулювання Держмитслужби, зауважив, що сьогодні потрібно максимально прискорити доопрацювання програмних комплексів, запровадження яких передбачено наказом Мінфіну № 282. Насамперед це стосується чинного ПІК «Митний реєстр об’єктів права інтелектуальної власності», в якому кількість реєстрацій вже перевищує 300. Незважаючи на зміни концепції роботи митниці в напрямі захисту прав інтелектуальної власності згідно з Регламентом ЄС № 608/2013, досі значна кількість заявників звертається до Держмитслужби не для протидії ввезенню підробок, а з метою отримання конкурентних переваг шляхом зловживання правами інтелектуальної власності. Тому спікер запропонував таким заявникам не гаяти часу.

✅ Павло Рябець, старший проєктний менеджер Офісу підтримки реформ при Міністерстві фінансів України, висловив думку, що після приведення національного законодавства з питань захисту прав інтелектуальної власності на кордоні до стандартів ЄС вкрай важливо забезпечити підвищення ефективності результатів роботи митних органів за цим напрямом. Цього можливо досягти через подальший інституційний розвиток митних органів у контексті переходу до роботи Держмитслужби у форматі єдиної юридичної особи, впровадження чітких KPI (ключових показників ефективності), системи мотивації, а також реалізацію відповідних IT-рішень для покращення взаємодії між митницею та правовласниками.

✅ Вітяніс Алішаускас, міжнародний ключовий експерт з питань митниці Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами (EU4PFM), зазначив, що завершальним кроком IT-трансформації митниці має стати нова система митного оформлення. Коментуючи впровадження нових програмних продуктів у Держмитслужбі, пан Алішаускас наголосив, що внесення у 2019 році необхідних змін до Митного кодексу України дало змогу спрямувати ресурси EU4PFM на кілька основних напрямів. «Перший — це посилення ефективності контролю, і з цією метою ми вирішили спрямувати ресурси, щоб поділитися найкращим досвідом країн ЄС у цій галузі. Другим напрямом стали IT-рішення. Вони складаються, своєю чергою, з таких трьох частин. Перша — реєстр об’єктів інтелектуальної власності, друга — система аналізу ризиків і третя — це система митного оформлення. Якщо говорити про строки, то новий реєстр об’єктів інтелектуальної власності вже протестований і вводиться в дослідну експлуатацію. Система аналізу ризиків (АСУР 2.0) протестована й очікує на введення в дослідну експлуатацію. Сподіваємося, що цю експлуатацію буде закінчено в серпні. І завершальний крок — це абсолютно нова система митного оформлення», — зазначив експерт.

✅ Валерій Остроухих, IT-експерт Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами (EU4PFM), зазначив, що нинішнього року запрацював реєстр, відповідна інформаційна система. Проте незабаром очікується поява нового реєстру. Взагалі система складається з декількох модулів: власне, реєстру (все, що стосується заявки, внесення змін тощо); інтеграції цього реєстру з автоматизованою системою управління ризиками.

✅ Георгій Георгієв, міжнародний експерт Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами (EU4PFM), підкреслив, що таке поняття, як «експертний висновок», в практиці ЄС відсутнє, і тільки правовласник, якщо він говорить, що продукція є контрафактною, надалі займається всіма питаннями, пов’язаними з доказуванням у суді.

✅ Зі свого боку, Олександр Пахаренко впевнений, що для виправлення ситуації з поточним станом прикордонних заходів із захисту прав інтелектуальної власності на українській митниці, з точки зору представників правовласників, серед необхідних першочергових адміністративних змін повинні бути персональна відповідальність і зацікавленість у кінцевому результаті реформи посадових осіб Мінфіну, Держмитслужби на рівні центрального апарату і в регіональних митницях.

✅ Євгеній Компанець, заступник начальника юридичного відділу патентно-правової фірми «Пахаренко і партнери», модерував другу частину онлайн-зустрічі. За його словами, практика захисту прав ІВ в Україні свідчить про те, що, порівняно з попередніми роками, з 2020 року почала збільшуватись кількість виявлених підпільних виробництв фальсифікованої продукції та організованих груп, які їх засновували. Для досягнення завдань кримінального судочинства необхідна тісна співпраця правовласника з правоохоронними органами та активна позиція потерпілого / його представника в процесі доказування.

✅ Олег Кріп, начальник Управління протидії кіберзлочинам у Львівській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України, полковник поліції, поділив правовласників на дві категорії: правовласники, права інтелектуальної власності яких зареєстровано в Україні, і юридичні особи, які представляють правовласників іноземних країн. Закономірно було б ці дві категорії поділити за ознакою «активності» та «пасивності». Активні правовласники, перш ніж написати заяву, спілкуються та обговорюють із правоохоронцями нюанси справи. Повне порозуміння з правовласником дає змогу надавати й отримувати правильну і коректну інформацію, швидко встановлювати збитки після реалізації контрафакту та робити економічну експертизу.

✅ Роман Бай, старший слідчий в особ¬ливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України, капітан поліції, погодився, що від правовласників і безпосередньо від кіберполіції залежить подальша швидкість проведення досудового розслідування. Наявність чітко сформульованих заяви і доказів дасть можливість отримати відповідні висновки експертів із метою подальшого звернення до суду. Саме тому і важлива взаємодія та активна позиція правовласників.

✅ Ігор Москаль, прокурор відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні Волинської обласної прокуратури, впевнений, що правовласники та їх представники відіграють важливу роль. Розгляд кримінальних справ цієї категорії пов’язаний зі знанням не лише національного законодавства, а і норм міжнародного права. Участь представника сприяє прийняттю судом справедливого та обґрунтованого рішення.

Фіналізуючи онлайн-зустріч, Олександр Пахаренко висловив думку, що, враховуючи суспільну небезпеку від контрафактної продукції, кількість якої невпинно зростає, єдиним дієвим механізмом впливу на ринок контрафакту є створення умов, за яких виготовлення та збут контрафактної продукції стануть непривабливими і невигідними, а цього можна досягти лише шляхом застосування більш жорстких санкцій до виробників та продавців контрафакту і налагодження ефективної роботи правоохоронних органів у цій сфері в тісній співпраці з правовласниками. Окремої уваги потребує запровадження адміністративної відповідальності третіх осіб (адміністраторів ринків, платформ е-комерції, логістичних компаній тощо) за сприяння розповсюдженню контрафакт¬ної продукції, але це вже питання для окремої сесії.

Юридична практика: https://pravo.ua/articles/intelektualna-hlasnist/?fbclid=IwAR3aF9CATnEtmI-FhJ8kDgEJYiioKB8oNkCSFpAr94In2zSFpSoMnUhgMC4