2 червня в Києві пройшов ІІІ форум з інтелектуальної власності IPF-2016, організатором якого виступило видавництво «Юридична практика», а одним з генеральних партнерів — компанія «Пахаренко і партнери». Серед спікерів і гостей IPF-2016 були представники державного сектору, вчені, юристи провідних юридичних компаній, юрисконсульти й судді.

Учасники форуму в першій половині дня долучились до проведення просвітницької кампанії Українського альянсу по боротьбі з підробками та піратством (УАПП) «Дні боротьби з підробками і піратством в Україні»: біля входу в сесійну залу була розгорнута переносна виставка Музею підробок УАПП, де гості форуму могли ознайомитись зі зразками підробок і поставити запитання експертам, а також перевірити свої споживчі здібності, спробувавши розпізнати ознаки підробок.

Також до уваги публіки були представлені малюнки учасників попередніх просвітницьких акцій, а набір листівок із таких малюнків можна було отримати на пам’ять разом із рекламною продукцією УАПП.

Під час акції УАПП було проведено дослідження громадської думки щодо споживання підроблених товарів — учасникам заходу запропонували заповнити анкети, де необхідно було відповісти на два запитання: чи купував кожен із них підроблені товари та чи були ці покупки свідомими.

Відповідно до отриманих даних, 24% опитаних стверджують, що ніколи не купували контрафактний товар; 42% зізнались, що декілька разів купували підробки, але більше цього не робитимуть; лише 5% респондентів визнають, що купували неоригінальну продукцію і продовжуватимуть робити це у майбутньому; 11% опитаних ніколи навіть не замислювались над цим питанням, а у 18% були свої варіанти відповіді, приміром: «Намагаюся не купувати підробок, але не завжди це видно одразу», «В Україні складно дізнатись, чи конкретний товар підроблений, чи ні», «Не завжди можу відрізнити оригінальний товар від підробки» тощо. Що стосується «свідомості» покупок, то свідомо купують підробки лише 2% респондентів, адже «вони дешевші за оригінал, а їхня якість влаштовує»; 18% опитуваних також робили свідомий вибір на користь підробок, а на якість продукту не зважали; 62% несвідомо купували фальсифіковану продукцію, бо сплутали її з оригіналом і лише згодом зрозуміли, що стали власниками підробки; у 18% респондентів був свій варіант відповіді.

Опитування продемонструвало, що навіть юристи, незважаючи на свою освіченість, стають жертвами шахраїв. Результати анкетування показали, що більшість учасників опитування купували підробки несвідомо, сплутавши їх з оригінальною продукцією, проте згодом зрозуміли, що їх ввели в оману, і в майбутньому, щоб не придбати фальсифікат, намагатимуться бути уважнішими.

IPF-2016 складався з чотирьох сесій: панельна дискусія «Діалог бізнесу й влади»; панельна дискусія «Світові та українські тенденції розвитку права інтелектуальної власності»; паралельні секції «Авторське право та суміжні права», «Патентне право» і «Торговельні марки, географічні зазначення, комерційні найменування»; заключна сесія «Судова практика».

Другу сесію модерували голова Всесвітньої групи по боротьбі з підробками (GACG Network) Джон Андерсон та партнер фірми «Пахаренко і партнери», директор УАПП Олександр Пахаренко. Враховуючи основні тенденції розвитку права інтелектуальної власності в світі та Україні, під час сесії чимало уваги було приділено питанням розуміння цінності інтелектуальної власності, важливості змінення суспільного сприйняття захисту прав інтелектуальної власності та усвідомлення втрат від порушень прав інтелектуальної власності.

Почалась робота сесії презентацією Джона Андерсона «Цінність інтелектуальної власності та збитки від порушень прав інтелектуальної власності. Змінення суспільного сприйняття захисту прав інтелектуальної власності», у якій доповідач зробив аналітичний огляд і дав оцінку останнім дослідженням (проведеним Обсерваторією ЄС з питань порушень прав інтелектуальної власності) щодо ролі прав інтелектуальної власності в економіці країн і діяльності приватних фірм, кількісної оцінки збитків від порушень прав інтелектуальної власності, а також шляхів використання даних цих досліджень для інформування громадськості про цінність інтелектуальної власності та необхідність захисту прав інтелектуальної власності. Розглянувши приклади суспільного сприйняття інтелектуальної власності, Джон Андерсон ознайомив учасників заходу зі стратегіями запровадження ініціатив з інформування громадськості у країнах-партнерах.

Олександр Пахаренко у своїй презентації розповів про перебіг української просвітницької кампанії «Дні боротьби з підробками і піратством в Україні», учасниками чергової соціальної акції якої всі охочі з присутніх у залі вже стали.

Представник департаменту організації митного контролю Державної фіскальної служби України Олексій Гащицький висвітлив актуальні питання посилення митних заходів, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України.

Інна Шатова, начальник управління правового забезпечення промислової власності Державної служби інтелектуальної власності України, розповіла, що зміниться в законодавстві України найближчим часом у зв’язку з імплементацією Україною Угоди про асоціацію з ЄС.

Керуючий партнер компанії «Боровик і партнери» Петро Боровик висвітлив тенденції патентного захисту, що вимагають внесення змін до українського законодавства, детально розповівши про світові та українські тенденції в патентному захисті, пов’язані з патентуванням програмних продуктів (software patents), і необхідність вироблення в Україні позиції з цього питання. Доповідач також назвав плюси й мінуси явочної та перевірочної систем видачі патентів і розповів про особливості охорони винаходів у галузі охорони здоров’я.

Євгеній Компанець, заступник начальника юридичного відділу фірми «Пахаренко і партнери», зачепив питання правозастосування, пов’язані із захистом прав інтелектуальної власності в порядку кримінального судочинства, зокрема про вилучення з Кримінального кодексу України санкції у вигляді знищення контрафактної продукції після ухвалення Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації» № 1019-VIII від 18.02.16 р.

На завершення сесії Артем Афян, керуючий партнер компанії «Juscutum», розкрив такий аспект регулювання, як співвідношення законів технологічного прогресу і правових норм.

Серед доповідачів третьої паралельної секції «Торговельні марки, географічні зазначення, комерційні найменування» також був представник компанії «Пахаренко і партнери» — юрист Володимир Сисюк. У доповіді під назвою «Припинення розповсюдження в Інтернеті контрафактної продукції, що порушує права на торговельні марки» він констатував, що оцінити хоча б приблизні обсяги реалізації контрафактної продукції через інтернет-магазини не вбачається за можливе. Проблематично (а іноді й зовсім неможливо) встановити місце зберігання розповсюджуваної контрафактної продукції через відсутність у інтернет-магазинів місць роздрібної (неелектронної) торгівлі, залучення посередницьких схем, масових поставок для перепродажу на території України одиничних зразків контрафактної продукції поштовими відправками з-за кордону (через потужні платформи міжнародної електронної комерції) та ін. Доповідач назвав ряд факторів, які негативно впливають на ефективність заходів, спрямованих на протидію розповсюдженню контрафактної продукції через інтернет-магазини, серед яких: недостатній контроль, а іноді й бездіяльність, з боку компетентних контролюючих державних органів; недостатня активність з боку правоохоронних органів при зверненні правовласника чи його представника у разі виявлення протиправних дій, пов’язаних із розповсюдженням контрафактної продукції через інтернет-магазини; недосконалість законодавства.

Підсумкову сесію форуму, присвячену питанням судової практики, що склалась за результатами розгляду українськими судами справ про захист прав інтелектуальної власності, модерувала Вероніка Березанська, координатор з підтримки громадських проектів патентно-правової фірми «Пахаренко і партнери», голова комісії з питань інтелектуальної власності та недобросовісної конкуренції ICC Ukraine.

Відкриваючи сесію, модератор повідомила учасникам форуму про ухвалення декількома годинами раніше Верховною Радою України Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та змін до Конституції України в частині правосуддя. Привітавши всіх зі стартом судової реформи в Україні, яка включає як оновлення законодавства, так і прийняття змін до Конституції України, Вероніка Березанська зосередила увагу присутніх на основних моментах ухвалених законів.

Зокрема, відповідно до проголосованих змін систему судоустрою складатимуть місцеві суди, апеляційні суди і Верховний Суд. Для розгляду окремих категорій справ у системі судоустрою діятимуть вищі спеціалізовані суди. Закон передбачає створення в системі судоустрою нових вищих спеціалізованих судів як судів першої інстанції з розгляду конкретних категорій справ: Вищого суду з питань інтелектуальної власності та Вищого антикорупційного суду, перегляд рішень яких здійснюватиме Верховний Суд.

Спеціалізація судів — це якісно інший, більш високий рівень здійснення правосуддя, відзначила доповідач. У світі немає прикладу, щоб зазнавши витрат на створення спеціалізованих судів і підготовку суддів, від них у подальшому відмовлялись. Хоча в нашій країні декілька років тому в системі загальних судів після введення автоматизованого розподілу справ відмовились від спеціалізації суддів, котрі вже отримали відповідну освіту в сфері інтелектуальної власності та набули необхідного досвіду.

Завершуючи короткий огляд ухвалених змін, Вероніка Березанська підкреслила, що реформа судової системи, безумовно, необхідна, і закінчитись вона повинна створенням незалежного та справедливого суду. Особливо, якщо врахувати, що надійний захист прав інтелектуальної власності — це запорука створення сприятливого інвестиційного клімату, наслідком чого стане загальне пожвавлення економіки країни. Реформа повинна забезпечити функціонування судової влади, яке б відповідало цим сподіванням, європейській системі цінностей і стандартів захисту прав людини. Всі розуміють, що суди мають бути незалежними, а судді — добропорядними й професійними. На запитання — чи виправдає сподівання суспільства судова реформа, — відповість час, а на даний момент запитань більше, ніж відповідей, констатувала модератор.

Далі в роботі сесії від глобальних питань судової реформи перейшли до розгляду більш вузьких, але не менш важливих специфічних моментів, характерних для захисту прав інтелектуальної власності.

Першим спікером четвертої сесії став суддя Вищого господарського суду України Валентин Палій, котрий розповів про останні тенденції розгляду справ про захист прав інтелектуальної власності в господарських судах.

Суддя Судової палати з цивільних справ Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ Ольга Ступак розповіла про судову практику з «інтелектуальних» справ у ВССУ.

Микола Потоцький, начальник відділу організації захисту прав і розгляду звернень ДП «Український інститут інтелектуальної власності», зосередив увагу присутніх на судовому захисті прав на комерційні найменування.

Партнер фірми «Дубинський і Ошарова» Антон Коваль розкрив секрети визнання торговельних марок добре відомими в судовому порядку.

Юлія Семеній, партнер фірми Asters, зосередилась на питаннях доказування в спорах щодо прав інтелектуальної власності.

Катерина Мороз, директор юридичного департаменту «Нового каналу», поділилась своїм баченням щодо поняття «телеформат» і можливостей його захисту в судах.

Підбиваючи підсумки роботи четвертої сесії форуму, модератор підкреслила, що сумувати найближчим часом не доведеться, враховуючи прийняття Кабінетом Міністрів України Концепції реформування державної системи управління правової охорони інтелектуальної власності в Україні та старт судової реформи. Подякувавши всім за продуктивний день, Вероніка Березанська передала слово головному редактору «Юридичної практики» Рустаму Колеснику, який вручив нагороди провідним спеціалістам у сфері інтелектуальної власності. Ними стали:

1. Юридична фірма року в сфері інтелектуальної власності: патентно-правова фірма «Пахаренко і партнери».

2. Юрисконсульт року в сфері інтелектуальної власності: Альона Великодня, старший юрисконсульт «РЕККІТТ БЕНКІЗЕР УКРАЇНА».

3. Найактивніша компанія в сфері захисту інтелектуальної власності: IDS Group Ukraine.

4. За значні досягнення в розвитку системи захисту інтелектуальної власності: Оксана Марченко, суддя Господарського суду м. Києва.

5. Державний службовець року в сфері інтелектуальної власності: Олена Мініч, директор Департаменту інновацій та інтелектуальної власності Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

6. Юрист року в сфері інтелектуальної власності: Ярослав Огнев’юк, партнер патентно-юридичного агентства «Дубинський і Ошарова».

Фотогалерею дивіться тут.

Більше інформації про IPF 2016 можна знайти на сайті «Юридичної практики»