Гаряча лінія

Діалог між ЄС та Україною щодо прав ІВ

Україна має активізувати зусилля щодо боротьби з піратством та підробками − Діалог між ЄС та Україною щодо прав інтелектуальної власності! — сайт Представництва Європейського Союзу в Україні.

Україна зобов’язалася привести своє законодавство у сфері інтелектуальної власності у відповідність до норм ЄС і практик правозастосування. Відповідно до Угоди про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі між Україною та ЄС, яка є частиною Угоди про асоціацію і діє з 1 січня 2016 року, передбачено здійснення реформ у сфері авторського права, товарних знаків, промислових зразків, топографій напівпровідників, патентів, сортів рослин і забезпечення дотримання законодавства, у тому числі під час перетину кордону. Це дозволить Україні повністю інтегруватися у світову торговельну систему, надалі залучати іноземні інвестиції та запобігти значним втратам з боку правовласників. Впровадження цих реформ є на порядку денному щорічного міждержавного Діалогу між Україною та ЄС щодо прав інтелектуальної власності. Остання, 17-та зустріч Діалогу відбулася 26 червня 2019 року в Києві.

Під час Діалогу Українська сторона, Міністерство економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ), презентувала основні складові проекту п’ятирічної стратегії розвитку сфери інтелектуальної власності й прозвітувала про стан роботи над низкою законопроектів з метою приведення українського законодавства у відповідність до Угоди про асоціацію. МЕРТ також готує проект закону для усунення деяких недоліків у нещодавно ухваленому законі про колективне управління правами. Вся технічна робота майже виконана, і МЕРТ планує подати ці нові законопроекти до Верховної Ради після виборів.

Україна розглядає формування спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності як пріоритет і планує завершити відбір його суддів до кінця 2019 року. Одночасно триває створення нового офісу інтелектуальної власності, яке планується завершити у 2020 році. Європейська сторона запропонувала надавати Україні технічну підтримку в цих напрямках.

Під час Діалогу представники ЄС висловили стурбованість щодо повільного виконання Україною своїх зобов’язань у межах Угоди про асоціацію, особливо у сфері авторського права, торговельних марок, патентів і забезпечення дотримання цих прав. Україні необхідно активізувати зусилля для приведення своїх законів у відповідність до норм ЄС і створення необхідних інституцій для управління сферою інтелектуальної власності, а також вживати більше заходів для боротьби з підробками та піратством.

Представники ЄС наголосили, що порушення прав інтелектуальної власності завдає великі втрати для української економіки, адже призводить до зменшення інвестицій і надходжень до державного бюджету, а також не дозволяє створювати робочі місця у творчих та інноваційних галузях. До того ж, такі порушення становлять значний ризик для громадян, які часто просто не знають, чи безпечні товари, які вони купують. Крім того, зв’язок між підробками та організованою злочинністю становить велику загрозу для суспільства.

Напередодні Діалогу Представництво Європейського Союзу в Україні, МЕРТ, Український альянс по боротьбі з підробками і піратством та Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) організували захід «Я купую справжнє!» для широкого загалу, щоб підвищити рівень обізнаності українців у питаннях фальсифікації та щодо позитивних аспектів прав інтелектуальної власності.

«Сьогодні наша увага зосереджена на правозастосуванні, зокрема на проблемах, пов’язаних з великими обсягами торгівлі контрафактними товарами в Україні та споживчими ризиками. Звичайно, це проблема не лише України. За інформацією Управління інтелектуальної власності Європейського Союзу (EUIPO) та Організації економічного співробітництва і розвитку (OECD), торгівля контрафактом і піратською продукцією становить щорічно близько 460 мільярдів євро в усьому світі. В ЄС контрафактна й піратська продукція становить близько 7% її імпорту, або 121 млрд євро на рік», − зазначила Яна Герцег, керівниця відділу торгівлі та економіки Представництва ЄС в Україні.

«Високий рівень захисту прав інтелектуальної власності в Україні є одним із головних сигналів для бізнесу інвестувати в економіку України. Тому важливим викликом для влади України є створення ефективних механізмів для недопущення зловживань у сфері інтелектуальної власності, у тому числі для боротьби з піратством та розповсюдженням контрафактної продукції. Сфера інтелектуальної власності повинна бути пріоритетом не лише для уряду, але й для парламенту нового скликання. Окрім законодавчого поля слід також підвищувати рівень поінформованості суспільства щодо важливості дотримання прав інтелектуальної власності, розвивати культуру й повагу до них. Впевнений, що спільними зусиллями влади, бізнесу і громадських інституцій ми створимо нову екосистему, в основі якої є повага до прав інтелектуальної власності», − сказав Валерій Жалдак, директор Департаменту інтелектуальної власності Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, співголова Діалогу Україна − ЄС.

За даними компаній-членів ЄБА, минулого року в Україні частка фальсифікованих або незаконно ввезених товарів включала серед іншого: кава − 40% (близько 25 млн доларів), алкогольні напої − 60% (близько 400 млн доларів), агрохімічні продукти − 25% (близько 200 млн доларів), побутова техніка та електроніка для певних категорій − від 50% до 70% (300−400 млн доларів).

«Наприклад, процес створення контрафактної кавової продукції починається з імпорту великої кількості сировини з іноземних заводів для виробництва розчинної кави, при чому її митна вартість занижується в два-три рази. Торік, за даними компаній-членів ЄБА, Україна імпортувала близько 3,8 тис. тонн кави. Тільки в галузі виробництва кави державний бюджет недоотримав понад 17 млн доларів. Зрозуміло, що заниження митної вартості впливає на ціну кави для споживача. Проте підроблена кава має набагато гіршу якість і смак, ніж оригінальний продукт», − зауважив Сергій Вербов, координатор проекту ЄБА з чесних правил торгівлі кавою Coffee Fair Trade.

Учасникам зустрічі представили зразки підроблених іграшок, одягу, взуття, різноманітних аксесуарів, сигарет, лез, агрохімічних продуктів і хімічних речовин, зібраних у Музеї підробок Українського альянсу по боротьбі з підробками та піратством (УАПП). Деякі види підроблених товарів, таких як ліки, іграшки, запчастини до механізмів і автомобілів, сільськогосподарські добрива, становлять серйозну загрозу для життя й безпеки споживачів.

Довідкова інформація:

Діалог щодо прав інтелектуальної власності був започаткований у 2006 році в межах співпраці між ЄС та Україною в контексті Європейської політики сусідства. З 2016 року він ведеться в контексті Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Діалог дає можливість сторонам обмінюватися інформацією щодо багатосторонніх і двосторонніх питань інтелектуальної власності, національного законодавства у цій сфері, а також виявляти недоліки й робити пропозиції щодо покращень у цій сфері.

Згідно зі спільним дослідженням OECD-EUIPO за 2017 рік, в якому відображені реальні шляхи торгівлі підробленими товарами, Україна була одним з чотирьох основних транзитних пунктів, через який підроблені товари потрапляли на ринок ЄС. Головні канали передачі контрафактних товарів в Україну: міжнародні поштові відправлення та прискорена доставка контрафактних товарів, замовлених на іноземних електронних торговельних платформах; товари, що ввозяться без митного контролю (як контрабанда) морем, повітрям або суходолом, що продаються фізичним особам на українських ринках, через інтернет-магазини та електронні торговельні майданчики; вітчизняні товари, вироблені малими й середніми підприємствами з незаконним використанням відомих брендів, які продаються фізичними особами на місцевих ринках України, через інтернет-магазини і платформи електронної торгівлі.

Економіка України страждає від широкого розповсюдження підробок: легальні товари не можуть конкурувати з підробками за ціною, виробники та дистриб’ютори втрачають прибуток, національний бюджет щорічно втрачає мільярди гривень. Для споживачів підробки стають загрозою для життя і здоров’я, оскільки як частина кримінального ринку вони не підлягають сертифікації.

Найбільшою проблемою для легальних виробників є онлайн-торгівля контрафактною продукцією. Державні органи влади не можуть застосувати до них жодних санкцій через відсутність фізичного місця торгівлі й можливості проводити інспекції.

« Повернутись до списку новин