3 листопада  2018 року керівник юридичного відділу компанії «Пахаренко і партнери», адвокат Ганна Прохорова виступила спікером Школи інтелектуальної власності Legal High School «Тенденції у сфері IP».

Зокрема, під час 4 модуля школи, присвяченої «Об’єктам інтелектуальної власності в комерційному обігу», Ганна Прохорова проаналізувала межі перетину художньої апроприації і авторського права.

Розпочала лекцію пані Прохорова, нагадавши про те, що об’єктом авторського права є твір науки, літератури чи мистецтва, виражений у будь-якій об’єктивній формі. Правова охорона на такий об’єкт діє протягом усього життя автора і 70 років після його смерті.

Спікер підкреслила, що коли йдеться про продаж картини або фотографії, мається на увазі — тільки матеріальна річ, передача авторських прав автоматично не відбувається (художник, який придбав фотографію, щоб написати на її основі картину, повинен отримати у фотографа дозвіл на використання зображення). Закон України «Про авторське право і суміжні права» говорить про це так: «Відчуження матеріального об’єкта, в якому втілено твір, не означає відчуження авторського права і навпаки». Дозвіл не вимагається, якщо об’єкт є суспільним надбанням або вільно використовується (із зазначенням автора і джерела запозичення).

Лектор звернула увагу, що охорона авторських прав завжди закінчується в кінці календарного року, в якому термін авторських прав спливає. Іншими словами, останній день захисту авторських прав на твір – 31 грудня. Наприклад, якщо автор твору помер 1 червня 2000 року, захист його творів продовжиться до 31 грудня 2070 року. Ганна Прохорова розповіла про використання творів, що є суспільним надбанням: проілюструвала, як використовують картину «Мона Ліза» Леонардо да Вінчі, а також навела приклад використання Джоном Гальяно в колекції Dior 2007 року елементів гравюри «Хвилі у відкритому морі біля узбережжя Канагава», автором якої є Кацусіка Хокусай.

Дуалізм правової природи творів мистецтва, як зазначила спікер, полягає в тому, що, з одного боку, це результат інтелектуальної діяльності людини, що потрапляє під регулювання авторського права, і в той же час музейний предмет, який є частиною музейної колекції. Вона зазначила, що згідно з пунктом 46 Положення про Музейний фонд України (затверджений постановою КМУ від 20 липня 2000 року № 1147) виготовлення образотворчої, друкованої, сувенірної продукції з використанням зображень музейних предметів здійснюється відповідно до вимог законодавства у сфері авторського права і з письмового дозволу музеїв, в яких такі предмети зберігаються.

Використання твору мистецтва може відбуватися шляхом відтворення та переробки. У роботі «Балерина, що сидить» Джеффа Кунса (2017 рік) вгадується робота нашої співвітчизниці Оксани Жникруп «Балерина Лєночка» (1974 рік). Представники Кунса заявили, що дозвіл на переробку було отримано, відповідно, Кунс не порушив авторських прав художниці. А ось в іншій ситуації найдорожчому художнику Америки не так пощастило. У 1992 році фотограф Арт Роджерс виявив, що художник скопіював його знімок для скульптури із серії «Банальність». У справі «Rogers v. Koons », 960 F.2d 301 (2d Cir. 1992) суд постановив, що схожість між роботами настільки очевидна, що будь-яка середньостатистична людина це виявить, що і стало в кінцевому рахунку мірилом для оцінки. Таким чином, скульптура була визнана копією роботи Роджерса.

Ганна Прохорова підкреслила, що слід відрізняти переробку від нового твору. У приклад вона привела справу, при розгляді якого Верховний суд Швеції визнав, що художник трансформував фотографію таким чином, що створив нову самостійну роботу, яка виражає індивідуальність художника. Тому права фотографа порушені не були.

Далі лектор акцентувала увагу на питаннях, що стосуються плагіату і піратства. Але якщо мова йде про мистецтво, то варто говорити також про апропріацію — це не просто запозичення чужого твору (або його частини, елементів), а можливість вираження за допомогою нього нового сенсу, концепції, інтерпретації, ідеї при створенні нової роботи. В образотворчому мистецтві під апропріацією, за словами лектора, мається на увазі присвоєння, запозичення або перенесення в новий контекст образів, предметів з мінімальними трансформаціями або без них.

Ганна Прохорова відзначила, що в сучасному мистецтві виникає проблема, що вважати новим твором, а що – плагіатом? Американський художник Річард Прінс використовував для своїх творів роботи французького фотографа Патріка Карью, не взявши дозволу ні від їх автора, ні від зображених на них людей. Разом з тим, суд, який розглядав справу «Cariou v. Prince », 714 F.3d 694 (2d Cir. 2013), вказав, що «всі 25 робіт Річарда Прінса висловлюють абсолютно іншу естетику на відміну від фотографій Карью».

На завершення лекції адвокат запропонувала аудиторії для вирішення два практичних кейса. Ті, хто правильно відповів на поставлені питання, отримали в подарунок картини, автором яких є сама лектор.

Школа інтелектуальної власності Legal High School «Тенденції у сфері IP» проходила з 30 жовтня по 03 листопада 2018 року і була покликана підвищити кваліфікацію правників та заповнити прогалини в практичній юридичній освіті щодо захисту інтелектуальної власності та авторського права. Навчальна програма блоку включала чотири модулі (дні).

За інформацією освітньої платформи Legal High School: https://lhs.net.ua/ru/ua-mezhi-peretynu-khudozhnoi-apropriatsii-ta-avtorskoho-prava-proanalizuvala-hanna-prokhorova-ppf-pakharenko-i-partnery-ru-hranytsy-peresechenyia-khudozhestvennoi-apropryatsyy-y-avtorskoho-prava-proan/?fbclid=IwAR3wu7VxYFPvcYtXhu_En7Jicm9zAa4-AtZLoIYHOlfktGOPduMTqZJ2v7o